Декількома словами
У 2023 році Берлін витратив 2,1 мільярда євро (5% бюджету) на шукачів притулку. Основні статті витрат – розміщення, догляд за неповнолітніми без супроводу та інтеграція. Влада планує залучити спеціальні кредити через оголошення надзвичайної ситуації. Потік мігрантів триває, половині шукачів притулку (переважно не з України) відмовляють, але вони часто залишаються. Як приклад згадується жорстка політика Польщі щодо нелегальної міграції.
Берлін – Довгий час реальні витрати Берліна на утримання шукачів притулку залишалися невідомими, незважаючи на значне фінансове навантаження з 2015 року. Завжди йшлося про суму близько мільярда євро на рік; цю цифру востаннє називав правлячий бургомістр Кай Вегнер (ХДС) приблизно рік тому.
Отже, протягом останніх десяти років ніхто не міг або не хотів точно підрахувати, яке фінансове навантаження лягає на платників податків. Тепер сенатор з фінансів Штефан Еверс (ХДС) представив Палаті депутатів розрахунок. Виявилося, що минулого року Берлін витратив 2,1 мільярда євро на потреби шукачів притулку. Це склало п'ять (!) відсотків міського бюджету.
Окремі статті цих витрат є досить заплутаними, видатки зашифровані так, що розібратися в них можуть лише посвячені чиновники. Близько мільярда євро, очевидно, пішло на розміщення мігрантів та біженців.
Особливо дорогою статтею (250 мільйонів євро) виявилося забезпечення 1700 неповнолітніх мігрантів без супроводу, які зареєстровані в Берліні та потребують особливого догляду. 262 мільйони євро довелося витратити на інтеграцію та освіту, з них 121 мільйон євро – на так звані «привітальні класи».
Зважаючи на ці величезні витрати, сенат, сформований ХДС та СДПН, планує оголосити надзвичайну ситуацію та залучити спеціальні кредити. Шлях до цього відкрив Бундестаг минулого тижня, послабивши «боргове гальмо». Завдяки цьому послабленню Берлін може залучити нові кредити на суму понад 1,3 мільярда євро для подвійного бюджету на 2026/27 роки.
Президентка Рахункової палати федеральної землі Берлін, Карін Клінген, ще в лютому рішуче відкинула такі плани: «Самі лише фінансові труднощі не виправдовують оголошення надзвичайної ситуації», – заявила вона.
Тим часом потік неконтрольованої імміграції триває. У 2024 році Берлін прийняв 10 600 нових шукачів притулку, а в січні 2025 року їх кількість (672) була лише трохи нижчою, ніж у січні 2024 року. Окрім шукачів притулку, у 2024 році до Берліна прибуло ще 10 400 українців.
Хоча українці загалом визнаються біженцями, заяви шукачів притулку, які прибувають переважно з Сирії, Туреччини, Іраку та Афганістану, у половині випадків відхиляються. Ті, кому відмовили, здебільшого все одно залишаються в місті.
Якби вони залишили країну або були вивезені за її межі, або якби їх взагалі не впускали, можна було б зекономити половину витрат на притулок.
Польща цього тижня застосувала «стоп-кран»: ті, хто нелегально потрапляє до країни, більше не мають права подавати заяву про надання притулку. Здається, це єдина можливість відновити контроль над імміграцією. Польський паркан на зовнішньому кордоні ЄС з Білоруссю регулярно штурмують групи мігрантів.
Німеччина могла б розглянути приклад Польщі. Правлячий бургомістр має виступити з відповідною ініціативою.
