Декількома словами
Стаття досліджує феномен «ік-фактора» у стосунках – раптове і часто ірраціональне почуття відрази, яке миттєво вбиває привабливість. Пояснюється різниця між «ік-фактором» та початковими «стоп-факторами», а також наводяться приклади таких моментів, здатних призвести до несподіваного розриву.
Уявіть: у стосунках, здавалося б, усе чудово, але раптом… відбувається щось, що миттєво вбиває всю романтику та бажання продовжувати. Цей короткий, але вирішальний момент американці називають «ік-фактором» — раптовою, неконтрольованою відразою, яка змушує вас здригнутися і поставити крапку.
Йдеться не про «стоп-фактори», які очевидні з самого початку – занадто повні чи худі, занадто високі чи низькі, недоглянуті нігті чи дивний сміх над несмішними жартами. Якщо таке трапляється, стосунки, швидше за все, і не розпочнуться. «Ік-фактор» — це те, що виникає, коли ви вже прив’язалися до людини, але раптом вона робить щось, що викликає абсолютне відторгнення. Наприклад, з гучним «Ням, як смачно!» злизує тарілку. Або нахиляється, і ззаду виглядає як щось абсолютно непривабливе. Називає «цукіні» «зуччині». Або, що ще гірше, в інтимний момент у «ідеального партнера» раптом витікає сопля з носа.
І БУМ – наша «любовна бульбашка» лопається і здувається. Чоловік чи жінка, яких ми вже майже прийняли в своє серце, з тріском вилітає з нього. Кінець історії.
Психологи говорять про «неконтрольовану критичність», але самі не можуть пояснити, чому авторка, наприклад, колись вважала дуже милого чоловіка «абсолютно неприйнятним» лише тому, що він не міг енергійно припаркуватися «по-чоловічому». Занадто вже обережно він намагався поставити свою машину.
Багато «ік-факторів» могли б бути усунені після відвертої розмови. Але часто вони настільки безглузді, що всі навколо все розуміють, крім нещасного хлопця, який нічого не підозрюючи продовжує плямкати спагеті. Є навіть такі «ікси», які, можливо, вказують на приховану паніку перед серйозними стосунками. Наприклад, якщо вас відштовхує той факт, що нове знайомство гальмує перед світлофором вже на жовте світло, або коли людина в розповідях ніколи не доходить до суті, і хочеться крикнути: «Будь ласка, решта одним реченням!» І те, й інше дратує, але терпимо. І те, й інше – не привід для розставання.
Однак іноді «ік-фактор» вчасно попереджає нас про приречені стосунки. Тому що він виходить зсередини і майже завжди виявляється правим. Безпідставні ревнощі, хронічна лінь, відсутність гігієни – бувай! У авторки теж є свої «ікси»: байдужість та жадібність. Чоловік може бути схожий на Джорджа Клуні, але якщо на по-справжньому смішну історію від мене він відповість млявим «Ну, окей», я відразу втрачаю інтерес. Так само, як і до скнари, який при рахунку в 49,80 євро дістає п’ятдесят євро і каже: «Залиште решту».
До речі, мій нинішній чоловік паркується просто ідеально!
