Історія Дня сміху: Чому 1 квітня жартують?

Історія Дня сміху: Чому 1 квітня жартують?

Декількома словами

1 квітня – міжнародний День сміху, коли заведено влаштовувати розіграші. Ця традиція має давнє коріння, можливо, пов'язане зі зміною календаря чи давньоримськими святами. Стаття розглядає історію виникнення звичаю та наводить приклади найвідоміших першоквітневих жартів різних часів та країн, які вводили в оману мільйони людей.


Вас розіграли? Тоді, мабуть, це був вдалий першоквітневий жарт! Дізнайтеся, чому 1 квітня заведено обманювати та жартувати, і як давно існує традиція розігрувати близьких за допомогою веселих вигадок.

Що таке першоквітневий розіграш?

Першоквітневі жарти — це правдоподібні історії та інформація, вигадані так, щоб у них можна було повірити. Але водночас вони настільки фантастично прикрашені захопливими деталями, що змушують повірити навіть у найнеймовірнішу вигадку. Розіграш зазвичай закінчується вигуком «Перше квітня — нікому не вір!».

«Посилати в квітень» (тобто розігрувати) 1 квітня можна найближчих родичів, друзів, колег чи сусідів. Але й газети, телеканали, вебсайти та інфлюенсери долучаються до цього свята. Вони повідомляють про літаючих пінгвінів, гель для душу з ароматом відомого соусу чи нові шоколадні бургери. Перше квітня!

Яка історія Дня сміху?

Досить давня! Ще у Стародавньому Римі богиня кохання Венера 1 квітня святкувала свій «Фестиваль обману» з еротичними жартами.

У Середньовіччі в Німеччині також активно жартували. Згідно з переказами, жертви першоквітневих розіграшів мали принести з аптеки абсурдні речі на кшталт «комариного жиру», «ракової крові», «олії зозулі», «подрібнених блошиних ніжок», «насіння дукатів», «чорної крейди» або «роздільника туману». Або ж учнів посилали купувати «Ipitum», що вимовлялося як «Я дурень».

Також при французькому дворі 1 квітня 1605 року жартували: король Генріх IV отримав любовного листа від 16-річної красуні, яка просила про побачення в палаці розваг. Коли король прибув, там був увесь його двір. Його дружина «покірно» подякувала йому за те, що він прийняв її запрошення на «бал дурнів».

Ще одне можливе походження квітневих жартів: у 1564 році Карл IX переніс святкування Нового року з 1 квітня на 1 січня. Тих, хто не встиг звикнути до змін і продовжував святкувати 1 квітня, висміювали як «квітневих дурнів».

За іншою теорією, першоквітневий жарт винайшов Аугсбурзький Рейхстаг: близько 1530 року князі вирішили уніфікувати державну монетну систему до 1 квітня 1540 року. Але незадовго до дати план раптово скасували, через що спекулянти залишилися ні з чим.

Першоквітневі жарти в інших країнах

У Франції та Італії непомітно прикріплюють папірці з жартівливими написами на спини один одному.

В Іспанії та Латинській Америці аналог 1 квітня відзначають 28 грудня: у «День святих невинних немовлят» (Día de los Santos Inocentes) заведено вигадувати щось веселе та розігрувати людей.

Ці першоквітневі жарти увійшли в історію

★ 1957 року британський мовник BBC повідомив про врожай спагеті у швейцарському кантоні Тічино. У репортажі показали жінок, які старанно збирали довгі макаронини з дерев. Після цього глядачі почали цікавитися, як посадити власне «спагеті-дерево» в саду.

★ 1 квітня 1962 року у Швеції з'явилося «нейлонове кольорове телебачення». Шведський телеканал SVT, який мовив у чорно-білому форматі, оголосив у новинах про простий трюк для миттєвого перегляду в кольорі: потрібно було лише натягнути нейлонову панчоху на екран телевізора, і зображення ставало яскраво-кольоровим.

★ 1986 року у Франції стався національний першоквітневий переполох: газета «Le Parisien» повідомила, що Ейфелеву вежу демонтують і встановлять у запланованому Діснейленді. Замість неї в центрі Парижа мав з'явитися новий стадіон для Олімпійських ігор 1992 року. Вежа, звісно, залишилася на місці, а Олімпіада пройшла в Барселоні.

★ 1998 року американська мережа швидкого харчування рекламувала «бургер для лівшів».

★ 2008 року британський комік Террі Джонс у ролі «полярного дослідника» заявив на BBC, що виявив літаючих пінгвінів, показавши комп'ютерну анімацію.

★ 2007 року німецька програма новин Tagesschau повідомила про кінець епохи: вперше за 53 роки її головна музична тема більше не виконуватиметься оркестром наживо. Лише знаменитий гонг, як і раніше, битиме черговий редактор. Як пояснення вказувалося, що цей захід заощадить значну шестизначну суму.

★ 2011 року 78 німецьких радіостанцій домовилися і повідомили, що Федеральне управління автомобільного транспорту планує анулювати 60 000 штрафних балів за допомогою лотереї. Порушники правил дорожнього руху могли б купувати для цього лотерейні квитки. У результаті телефонні лінії у Фленсбурзі були перевантажені.

Про автора

Андрій - спортивний журналіст, відомий своїми емоційними та захоплюючими репортажами з футбольних матчів. Він вміє не лише детально описати хід гри, але й передати атмосферу стадіону та переживання гравців. Його аналітичні статті допомагають читачам глибше зрозуміти стратегію команд та тактику тренерів.