13-річний хлопець вбиває дівчинку. Кошмар, у якому є лише переможені.

Дві сім'ї, назавжди зламані. Серіал «Підлітковий вік» (Adolescence) зараз посідає перше місце в українських чартах Netflix і нікого не залишає байдужим. Бо він торкається такої гострої та актуальної теми: як інтернет змінює дітей і може перетворити їх на вбивць. І тому що він змушує нас дивитися.

Протягом перших 10 днів чотирисерійний проєкт з Англії зафіксував понад 66 мільйонів переглядів у всьому світі. У 75 країнах він посідає перше місце у стрімінгових чартах.

У першому епізоді Джеймі заарештовують і допитують. Спочатку він неодноразово заперечує, що зарізав свою однокласницю Кеті.

Це один із тих серіалів, які важко дивитися. Бо він викликає гнів. Сум. Втрату мови. Історія починається в англійському передмісті. 13-річного Джеймі Міллера заарештовують у дитячій кімнаті, батьки стоять поруч, приголомшені. Його звинувачують у вбивстві однокласниці Кеті. Чи може це бути правдою?

+++ Увага, ця стаття містить спойлери до сюжету чотирисерійного серіалу +++

Ерін Доерті грає психологиню Бріоні Арістон. У третьому епізоді вона має скласти висновок про Джеймі та намагається зрозуміти його уявлення про маскулінність.

В інтернеті Джеймі Міллер стає вбивцею

Далі розгортається гнітюча психологічна драма. Розказана з погляду батьків, слідчих та самого Джеймі. Сліди швидко ведуть не лише до хлопця – записи з камер спостереження викривають його як злочинця – а й у темний куточок інтернету. На форуми, сповнені ненависті, фантазій про насильство та жінконенависництва. Туди, де діти спілкуються без відома батьків чи вчителів. Туди, де вони можуть стати злочинцями.

Однокласниця Кеті називає Джеймі в Instagram «інцелом». Цей термін означає «Involuntary celibate» («недобровільно у целібаті») і зазвичай описує молодих чоловіків, які відчувають себе відкинутими жінками та не мають романтичних стосунків. Їхній світогляд просякнутий жінконенависництвом, чоловіки звинувачують жінок у своїй самотності. Рух «інцелів» особливо поширений на токсичних онлайн-форумах.

Чи діти не в безпеці навіть у власній кімнаті?

Глядач опиняється в центрі подій: у вітальні батьків, у кімнаті для допитів та в дитячій кімнаті Джеймі. Ми співпереживаємо їм, відчуваємо кожен сором і кожен гнів. Тут ніхто не перемагає. Немає героя, лише жертви. Джеймі, який занадто молодий для вбивства, але все ж мусить нести відповідальність. Його батьки, які більше не впізнають свого сина і докоряють собі. І мертва дівчинка.

Стівен Грем у ролі батька Джеймі, Едді Міллера, та Крістін Тремарко у ролі матері Джеймі, Манди Міллер, постійно ставлять собі питання: чи могли ми запобігти тому, щоб наша дитина стала вбивцею?

Оуен Купер, новачок у акторській сцені, грає Джеймі. Роль, яка є моторошно реальною. Стівен Грем грає батька Джеймі, Едді Міллера: суворого та зламаного. Чоловіка, який більше не знає, що є правильним. Він, як дізнається глядач в останньому епізоді, завжди намагався зацікавити сина футболом чи боксом. Замість цього Джеймі сидів допізна за комп'ютером у своїй кімнаті. «Ми думали, тут він у безпеці», – каже мати Манда Міллер батькові, коли вони плачучи сидять на порожньому ліжку Джеймі.

Такі історії трапляються знову і знову. Хоча «Підлітковий вік» не переповідає реальний випадок, творці серіалу значною мірою надихалися реальними подіями. Відправною точкою для авторів стала зростаюча кількість нападів з ножем серед підлітків у Великобританії та роль інтернету в радикалізації молоді. Назва серіалу «Підлітковий вік» (Adolescence) стосується фази переходу від дитинства до дорослості.

Чому серіал Netflix так зворушує багатьох? Бо він не засуджує. А ставить питання. Він не пропонує рішення, а конфронтує: Як могло дійти до такого? Де були батьки чи вчителі, коли Джеймі збився зі шляху? Чому ніхто не звернув уваги? «Підлітковий вік» – незручний. І саме тому важливий.