Декількома словами
Відома шведська письменниця-бестселер Вівека Стен пояснила, що її трилери, дія яких розгортається в снігу, завжди виходять восени або взимку, оскільки, на її думку, читачі не хочуть читати про сніг влітку. Вона також розповіла про свій дисциплінований графік написання книг.
Відома шведська письменниця-бестселер Вівека Стен (66 років) розповідає, чому її трилери, дія яких часто відбувається у засніжених пейзажах, ніколи не виходять улітку. Її шведські трилери є більшим експортним хітом, ніж хлібці. Серія «Вбивства в Оре» була екранізована великим стрімінговим сервісом.
Нещодавно письменниця Вівека Стен випустила свій останній твір, де йдеться про шість студентів, які проводять лижні канікули у віддаленому будинку відпочинку. Там вони весело святкують. Наступного ранку одну зі студенток знаходять мертвою в снігу. Це був нещасний випадок чи холоднокровне вбивство?
Стен зазначила, що для неї це привілей бути авторкою. Однак те, що її книги настільки успішні й в інших країнах, — це фантастика, яка робить її неймовірно щасливою. Традиційно її твори в Німеччині та багатьох інших країнах виходять восени або взимку.
Причина: «Дії переважно відбуваються в снігу. Цього не хочеться читати в травні чи червні», – пояснює Вівека Стен. Цікаво, що вона завжди починає роботу над своїми трилерами в грудні, коли в Оре лежить сніг: «Перший чернетка я пишу взимку. У лютому відправляю його до видавництва. Потім отримую відгуки та починаю переробляти. Зазвичай мені потрібно шість або сім версій, перш ніж книга буде надрукована».
Літні місяці Стен проводить у Сандхамні на сході Стокгольма. «Буває, що я зайнята п’ятою версією, а на вулиці спекотно, і всі їдять морозиво. Але тоді в моїй голові зима. Панує снігова буря, і когось убили. Як авторка, потрібно вміти писати в різних місцях – принаймні, якщо ти кримінальна письменниця. Інакше неможливо закінчувати одну книгу на рік».
Стен описує себе як дисципліновану письменницю, «але на Різдво я беру тиждень відпустки». Вона встає о 6:30 ранку, годину займається йогою, снідає і щодня – крім суботи – починає писати. Закінчує роботу близько 16:30.
Але в обід вона робить перерву на одну-дві години і йде кататися на лижах. Її обґрунтування: «Потрібно подихати свіжим повітрям. Після цього писати стає набагато краще».
