Декількома словами
Класичні їдальні зникають з сучасних помешкань через високу вартість простору та зміну сімейних ритуалів, поступаючись місцем відкритим багатофункціональним житловим зонам, де стіл залишається центром повсякденного життя.
Їдальня колись була серцем дому. Тут святкували, сварилися, сміялися. Великий стіл, підвісна лампа над ним, аромат недільної печені – це була чиста родина. Але що сьогодні? Ця кімната зникає з багатьох помешкань. Особливо у новобудовах її шукають марно. Експертка з інтер'єру Марайке Шмідт пояснює, чому класична їдальня вимирає і що приходить на її місце.
Проблема нестачі простору
Причина настільки ж проста, наскільки й сумна: простір коштує. Житло стає все дорожчим, особливо у містах. Кожен квадратний метр має значення. Кімната, яка використовується лише для кількох прийомів їжі, здається чистою розкішшю. Сьогодні приміщення повинні бути більш універсальними.
Замість класичної їдальні з'являються відкриті житлові зони. Обідній стіл стоїть у центрі подій і функціонує як офіс вранці, стіл для рукоділля вдень і місце зустрічі ввечері. Це відповідає часу, коли повсякденність важливіша за етикет. Стіл стає серцем життя, але вже не для великої недільної вечері, а для щоденної метушні.
Руйнування сімейного ритуалу
Фіксований час прийому їжі? Для багатьох це лише спогад. Раніше було прийнято їсти разом за столом, і вчасно. Сьогодні робота за змінами, віддалена робота та гнучкий графік визначають день. Культура "їжі на винос" витіснила сімейний ритуал. Тепер їдять у поїзді, в парку або швидко на дивані.
Навіть вечеря, колись символ близькості, часто відбувається наодинці, сьогодні у супроводі серіалів та служби доставки. Ми їдемо там, де знаходимося: за ноутбуком, на балконі або в ліжку. Спільне прийняття їжі поступається індивідуальним моментам.
Відкриті простори, нове життя
В архітектурі ця зміна проявляється чітко. Відкриті планування в тренді. Кухня, вітальня та їдальня зливаються в один великий простір. Замість дверей – переходи, замість відстані – близькість.
Кухня стає новим центром життя. Тут працюють, сміються, готують. Приходять друзі, діти роблять домашні завдання – і все в одному місці. Стара їдальня, колись місце порядку, більше не відповідає цій відкритості.
Стара ідея, новий вигляд
Однак їдальня не зникла повністю. Вона змінилася і тепер називається "обідня зона" (Dining Space) або "соціальна кімната" (Social Room). Там не просто їдять, а святкують. Дизайнерські стільці, великі світильники, мистецтво на стінах – цей простір є водночас заявою та притулком.
Ті, хто його має, використовують його для особливих вечорів, а не щодня. Йдеться про атмосферу, а не про повсякденність.
Стіл залишається
Однак одне переживає ці зміни – і це стіл. Він залишається символом спільноти, навіть без власного простору. Тут день за днем кипить життя.
Стара їдальня може зникнути. Але її ідея залишається – як місце, де люди збираються разом, незалежно від того, де вона знаходиться.
