Декількома словами
Канцлер Фрідріх Мерц обіцяв економічний підйом у Німеччині цього літа, однак реальність виявилася іншою: країна зіткнулася з різким зростанням банкрутств, наближенням кількості безробітних до 3 мільйонів та падінням промислового виробництва до рівня пандемії. Провідні економісти та очільники концернів закликають до термінових структурних реформ.
Цих слів чекала вся Німеччина – обіцянки, що час спаду залишився позаду. Два речення, що мали засвідчити перелом: «Я хочу, щоб ми вже влітку відчули: тут поволі щось змінюється на краще. Рухаємося вперед». Ці слова сказав канцлер Фрідріх Мерц (ХДС, 69 років) під час своєї першої урядової заяви 14 травня. Реальність виявилася тверезою.
Мерц прагнув вивести країну з постійної кризи та перевести її до зростання за допомогою податкових пільг, зменшення бюрократії та інвестиційної ініціативи.
У канцелярії Мерц зібрав керівників провідних німецьких концернів. Вони анонсували інвестиції на сотні мільярдів євро. Разом із мільярдними кредитами уряду на інфраструктуру та озброєння, в німецьку економіку мав надійти величезний капітал. Так стверджувалося.
Проте економісти одностайні: без структурних реформ Німеччина залишатиметься в кризовому режимі.
Зникнення робочих місць та спад промисловості
Лише з 1 липня було оголошено про скорочення понад 125 000 робочих місць. Кількість безробітних становить 2,98 мільйона осіб, що приблизно на 170 000 більше, ніж рік тому. Очікується, що до серпня кількість безробітних перевищить позначку в 3 мільйони. Стільки людей не мали роботи в Німеччині вже понад десять років.
Економічні показники країни нещодавно знизилися значно сильніше, ніж спочатку прогнозувало Федеральне статистичне управління: цифри за 2023 рік були скориговані до -0,7% (замість -0,1%), а за 2024 рік – до -0,5% (замість -0,2%). Навіть у другому кварталі 2025 року, першому кварталі після зміни уряду, Німеччина знову перебуває в стані негативного зростання!
Роланд Буш (60 років), генеральний директор Siemens, зазначив, що «деякі галузі, в яких ми були дуже успішними в минулому, стикаються з величезними викликами або не можуть більше бути захищені в Німеччині в такому вигляді».
Промислове виробництво в червні знизилося на 1,9%, досягнувши найнижчого рівня з часів пандемії коронавірусу. Особливо постраждали хімічна промисловість, машинобудування та автомобілебудування.
У липні було зафіксовано 4007 корпоративних банкрутств. Це драматичне збільшення на 19,2% порівняно з минулим роком, найвищий показник за понад десять років. За даними ifo-інституту, 37% компаній страждають від браку замовлень, а в автомобілебудуванні цей показник становить 43%.
Белен Гаріхо (65 років), глава фармацевтичного гіганта Merck, заявила, що «політика повинна створити правильні рамкові умови. Ми повинні бути більш рішучими: розумніша бюрократія, менше вагань, більше гнучкості та сміливості».
Бюрократія масово обтяжує підприємства. За даними ifo-інституту, вона коштує їм 146 мільярдів євро щорічно. Співробітники в середньому витрачають 22% свого часу на адміністративну роботу.
Що далі: Вимоги до реформ
Ола Калленіус (56 років), глава Mercedes-Benz, закликав федеральний уряд рішуче виступити за реформу, тобто послаблення кліматичних цілей ЄС – «у співпраці з Парижем, Римом та Варшавою». Він додав: «Або Європа адаптується до нинішніх реалій, або ризикує пожертвувати своїм промисловим лідерством заради надмірної регуляції та застою».
Клеменс Фуест (56 років), президент ifo-інституту, наголосив: «Окремі заходи малоефективні, потрібна комплексна та продумана концепція реформ, яка має бути розроблена на міжвідомчому рівні».
Це включає: дерегуляцію ринку капіталу, більше коштів для фінансування стартапів та інновацій, послаблення захисту від звільнень, спрощення податкового законодавства, більш стрункі процедури планування та дозволів (або їх повне скасування), а також цифровізацію адміністрації.
Арндт Г. Кірхгофф (70 років), президент Асоціацій підприємців Північного Рейну-Вестфалії, підкреслив, що «загалом підприємства в Німеччині особливо сильно обтяжені занадто високими за міжнародними мірками податками на компанії та соціальними відрахуваннями, надмірною бюрократією та неконкурентоспроможними витратами на енергію».
Вольфганг Гроссе Ентруп, голова Асоціації хімічної промисловості (VCI), закликав уряд: «Використайте другі 100 днів для справжніх реформ. Скоротіть божевілля з паперами на 25%. Негайно. Місце продовжує хитатися. Світ не чекає на нас».
Едді Вілсон (61 рік), голова Ryanair, розкритикував німецьку політику, заявивши, що «Німеччина виявилася найменш конкурентоспроможною країною в Європі». Через надмірні податки на повітряний транспорт, збори за авіаційну безпеку та аеропортові збори Ryanair значно скоротить свої рейси з Німеччини взимку. Це торкнеться насамперед Берліна, Гамбурга та Кельна.
Визнання помилок в політиці
А що ж політика? Принаймні одна особа усвідомила, що так далі тривати не може.
У листі до всіх 365 000 членів ХДС, який був розісланий електронною поштою в суботу, генеральний секретар ХДС Карстен Ліннеманн дав самокритичну оцінку перших 100 днів уряду: «Цього літа я багато думав про поточний настрій у нашій країні. Ми повинні бути чесними: настрій зараз не такий добрий, як ми хотіли б».
Ліннеманн про найбільші помилки: «Чи то щодо податку на електроенергію, чи то щодо виборів суддів Федерального конституційного суду, узгодження між партією, фракцією та урядом було поганим. Розчарування з приводу допущених помилок цілком зрозуміле».
