Декількома словами
Європейська енергетична криза зумовлена комплексом факторів, включаючи відкладений попит, недостатні інвестиції, екологічну політику та геополітику. Криза призводить до інфляції, загрожує промисловості та вимагає термінових заходів, включаючи перехід на відновлювану енергетику.
Енергетична криза, що охопила Європу останніми роками, стала однією з найгостріших проблем, з якою зіткнувся континент. Криза характеризується різким зростанням цін на енергоносії, їх дефіцитом та перебоями у постачанні. Основними причинами кризи прийнято вважати поєднання кількох факторів: відкладений попит після пандемії COVID-19, недостатні інвестиції у видобуток викопного палива, високі податки на викиди вуглецю, а також геополітична напруженість, особливо пов'язана з війною в Україні та подальшими санкціями проти Росії, яка є найбільшим постачальником газу до Європи. Наслідки енергетичної кризи багатогранні: від інфляційного тиску та зниження купівельної спроможності населення до загрози зупинки промислових підприємств та зростання соціального невдоволення. Уряди європейських країн змушені вживати екстрених заходів, таких як субсидування тарифів, пошук альтернативних постачальників, прискорений розвиток відновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності. Перспективи виходу з кризи залежать від багатьох факторів, включаючи успішність дипломатичних зусиль, швидкість переходу до «зеленої» енергетики та здатність економіки адаптуватися до нових реалій.