Кінець епохи: Останній спуск головного шахтаря Німеччини Петера Шрімпфа перед відставкою

Кінець епохи: Останній спуск головного шахтаря Німеччини Петера Шрімпфа перед відставкою

Декількома словами

Очільник німецької вугільної компанії RAG Петер Шрімпф йде на пенсію, здійснивши останній символічний спуск у колишню шахту. Його відхід підкреслює завершення епохи видобутку вугілля в Німеччині, яка тепер повністю імпортує це паливо.


Завершилася ціла епоха: голова компанії RAG (колишня Ruhrkohle AG), що займається вугільною промисловістю Німеччини, Петер Шрімпф (68 років) йде на пенсію. Через шість років після закриття останньої кам'яновугільної шахти в країні, «головний шахтар» Німеччини востаннє спустився під землю.

Прощальний спуск відбувся на колишній шахті Генріх в Ессені, на глибину майже 500 метрів. Сьогодні такі поїздки практично неможливі, оскільки більшість стволів шахт поетапно засипаються.

Шахта Генріх є винятком: внизу ще працюють потужні насоси, що відкачують шахтну воду. Це життєво важливе завдання, що залишилося в останніх шахтарів, оскільки без відкачування значні території просто затопило б. Щорічно необхідно викачувати 15 мільйонів кубометрів води, що становить 35 літрів за хвилину.

Колишня шахта Генріх в Ессені стане пунктом відкачування, але поки що тут можливий спуск під землю.

Однак і цей ствол незабаром засиплють. «Тоді вниз вестимуть лише кілька труб, і жодна людина туди більше не спуститься», — пояснює Петер Шрімпф, який сам починав роботу в 1984 році штейгером на шахті Радбод (Гамм, закрита в 1990 році). Тоді на 43 шахтах Ruhrkohle AG працювали 170 000 осіб; після завершення видобутку вугілля залишилося всього близько 600 співробітників.

Останні шахтарі сьогодні відповідають за відкачування шахтної води. Незабаром, однак, і останні стволи шахт будуть засипані.

Шрімпф відповідав за процес згортання виробництва, оскільки політичне рішення про припинення видобутку вугілля було ухвалене на державному рівні. «Тоді в першу чергу йшлося про витрати, високі субсидії. Екологічні міркування практично не відігравали ролі», — згадує Шрімпф. Масштабне скорочення робочих місць, за його словами, «пройшло успішно» завдяки щедрим умовам дострокового виходу на пенсію (шахтарі могли йти на пенсію з 50 років при стажі роботи під землею 25 років) та успішному працевлаштуванню колишніх співробітників в інших компаніях.

Офіційне завершення: 18 грудня 2018 року голова RAG Петер Шрімпф та штейгер Юрген Якубейт передали останній видобутий у Німеччині шматок кам'яного вугілля Федеральному президенту Франку-Вальтеру Штайнмаєру.

Після припинення роботи шахт Німеччина змушена імпортувати кам'яне вугілля. До початку повномасштабного вторгнення в Україну він надходив переважно з Росії, сьогодні більша частина імпортується зі США. При цьому запаси вугілля в Німеччині далеко не вичерпані.

Чи було припинення видобутку вугілля помилкою?

Чи було закриття вугільної промисловості, з погляду сьогодення, помилкою? Шрімпф вважає: «Це було політичне рішення. З економічної точки зору воно було правильним, але з іншої причини могло б мати сенс: Німеччина зберегла б хоч якусь ступінь самостійності в енергетиці».

Просто взяти і знову відкрити шахту? Шрімпф відкидає цю ідею: «Надто дорого, обладнання вивезено, решта затоплена. А відкриття нового підприємства наразилося б на непереборні перешкоди у вигляді вимог влади та бюрократії».

Таким чином, останній погляд у шахту залишається трохи меланхолійним: «Ми завершили цю справу з гідністю та гордістю».

Про автора

Олена - досвідчена журналістка-розслідувачка, що спеціалізується на викритті корупційних схем у вищих ешелонах влади. Її репортажі відзначаються глибоким аналізом, ретельним збором фактів та сміливістю у висвітленні резонансних тем. Вона не боїться ставити незручні запитання та доводити свої розслідування до кінця, навіть якщо це становить загрозу її безпеці.