Замість гучного вибуху – глухий удар.

Останній промисловий димар у Песнеку (Тюрингія, 11 858 мешканців) неможливо підірвати з міркувань безпеки. Тому Ніко Штеффес (48) і Юрген Мерк (38) вручну розбирають 40-метрову споруду.

Фахівці з демонтажу: «Ми розбираємо димар голіруч!»

На запаморочливій висоті майже 40 метрів робітники з демонтажу протистоять холодному вітру та залишками сажі, що вилітають з XXL-каміна.

Цеглина за цеглиною всередину димоходу. Замість контрольованого вибуху, який миттєво зруйнував би 120-річний димар, двоє фахівців з демонтажу Betting AG щодня дивляться в його жерло: «Ми працюємо згори вниз», – пояснює Мерк, який працює в спеціалізованій компанії з Унтервелленборна (Тюрингія) вже 15 років. Але навіть для нього цей демонтаж є чимось особливим: «Таке трапляється не часто», – каже він і береться за перфоратор.

Щойно цеглина відокремлена, Штеффес обережно штовхає її вниз: «У верхній частині димаря цегла була настільки пористою, що достатньо було просто штовхнути. Чим нижче ми просуваємося, тим товстішою стає кладка. Іноді доводиться тиснути, як коваль».

Злагоджена команда: Юрген Мерк розбиває шви перфоратором HILTI TE 700, Ніко Штеффес проштовхує цеглу в отвір димоходу, де її пізніше прибирають у вигляді щебеню.

Непривабливе місце має зникнути до LaGa 2028. «Підрив був неможливий через брак місця», – пояснює містобудівник Томас Вунш (56). Територія навколо колишньої фланелевої фабрики забудована занадто щільно. Але щось все одно треба було робити: 1300 квадратних метрів навколо димаря мають стати зеленою зоною до Державної садової виставки 2028 року.

Інвестиції: 350 000 євро. Лише ручний демонтаж (і необхідні для цього 20 поверхів риштування) коштує 120 000 євро.

Димар вже мав глибокі тріщини: особливо у верхній частині димоходу пошкодження були значними.