Декількома словами
Новина висвітлює дискусійне рішення центру зайнятості в Німеччині щодо потенційної оплати авто для безробітного. Порушуються питання принципів соціальної підтримки та справедливості до працюючих.
Нещодавнє рішення центру зайнятості в Дортмунді, Німеччина, спричинило бурхливі обговорення. Йдеться про потенційну можливість виділення до 5000 євро з коштів державної допомоги (Бюргергельд) на придбання автомобіля для безробітного. Представники центру вважають такий захід доцільним.
Ідея соціальної держави полягає у підтримці тих, хто опинився у скруті, забезпеченні їхніх базових потреб – даху над головою, їжі. І це правильно. Однак кошти на таку підтримку не беруться нізвідки. Їх формують працюючі громадяни та пенсіонери – ті, хто щодня докладає зусиль і часто сам не має значних заощаджень.
Придбати нову машину? Переїхати в іншу квартиру? Для багатьох сумлінних працівників та пенсіонерів такі витрати недоступні.
Тому перспектива того, що їхні податки будуть спрямовані, наприклад, на купівлю автомобіля для безробітного, виглядає абсурдною. Це перевертає з ніг на голову один із фундаментальних принципів соціальної держави: працювати має бути вигідніше, ніж не працювати.
У Німеччині відсутній примус до праці. Кожен вільний самостійно вирішувати, влаштовуватися на роботу чи ні. У зв'язку з цим завдання держави та центрів зайнятості – не працевлаштовувати отримувачів допомоги «будь-якою ціною», а скоріше стежити за тим, щоб ті, хто сумлінно працює, не опинялися у невигідному становищі.
