Декількома словами
Авіакомпанія Delta Airlines обійшла значні імпортні мита США на новий літак Airbus A350-900, запроваджені адміністрацією Трампа, використавши непрямий маршрут доставки через Японію. Цей крок дозволив скористатися юридичною лазівкою у визначенні "нового" літака для митних цілей.
Запровадження імпортних мит у США під час президентства Дональда Трампа призвело до значного зростання цін на різні імпортовані товари, включаючи літаки. Це особливо відчутно для американської авіакомпанії Delta Airlines, яка активно використовує повітряні судна європейського виробника Airbus.
Наразі у замовленнях Delta значаться великі партії літаків Airbus: 69 одиниць A220-300, 82 A321neo, шість A330-900, вісім A350-900 та 20 A350-1000.
Виконавчий директор Delta Ед Бастіан раніше категорично заявляв, що авіакомпанія не буде нести додаткові витрати, пов'язані з імпортними митами. Він попереджав, що необхідність платити на 20% більше за літаки зробить їх експлуатацію вкрай складною та невигідною, і навіть розглядав можливість відтермінування термінів поставок.
Тепер Delta вперше застосувала своєрідну хитрість, щоб уникнути цих високих витрат, фактично обійшовши дію митних тарифів.
Одна з найбільших авіакомпаній світу (з річним доходом близько 32,2 мільярда євро та флотом у 958 літаків) успішно доставила до США абсолютно новий далекомагістральний літак Airbus A350-900 (реєстраційний номер N528DN, каталожна вартість близько 360 мільйонів доларів), минаючи пряме імпортне оподаткування, яке передбачало високе мито.
Секрет полягає у незвичайному маршруті доставки. Літак A350-900 був прийнятий Delta Airlines 3 травня на заводі Airbus у Тулузі, Франція. Однак замість прямого перельоту до США, авіалайнер здійснив рейс тривалістю 16 годин 28 хвилин через Північний полюс до аеропорту Наріта в Токіо, Японія. Під час цього польоту він був оформлений як звичайний комерційний рейс під номером DL9936. Лише після посадки в Токіо літак продовжив свій шлях до Сполучених Штатів.
Цей маневр спрацював завдяки специфічному визначенню "нових літаків", яке використовувала адміністрація Трампа. Згідно з цим визначенням, новим літаком Airbus вважався той, що не мав експлуатаційних або льотних годин, окрім необхідних для виробничих випробувань або для доставки безпосередньо до США. Таким чином, виконавши комерційний рейс до пункту призначення за межами ЄС та США (в даному випадку до Японії), літак формально перестав відповідати критеріям "нового" в контексті тарифних правил і, відповідно, не підпав під імпортні мита.
Американська митна політика також викликає спротив у європейських перевізників. Наприклад, ірландський лоукостер Ryanair, який є найбільшим за межами США клієнтом американської компанії Boeing (з замовленням на 330 літаків 737 MAX на суму близько 30 мільярдів доларів), відкрито погрожує скасуванням цього замовлення. Глава Ryanair Майкл О'Лірі розглядає можливість придбання нових літаків у Airbus або навіть у китайської корпорації COMAC.
