Фрідріх Мерц – це політик ХДС, який зазнавав численних невдач у Християнсько-демократичному союзі (ХДС/ХСС). Потім він пішов у бізнес, хотів скоротити вдвічі рейтинг праворадикальної партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) та отримати 40 відсотків для ХДС/ХСС як кандидат у канцлери. Це не спрацювало: згідно з останнім недільним опитуванням, ХДС/ХСС та АдН вперше зрівнялися, маючи по 24 відсотки!

І важко знайти когось, хто б заперечив: праворадикальна група на чолі з Аліс Вайдель, Тіно Хруппаллою та Бйорном Гьоке незабаром може обійти союз Мерца та лідера ХСС Маркуса Зедера. В опитуваннях запланована «чорно-червона» коаліція (ХДС/ХСС та Соціал-демократична партія Німеччини, СДПН) вже втратила більшість, здобуту на виборах до Бундестагу шість тижнів тому – ще до того, як вона взагалі почала керувати країною. Це унікальний випадок в історії Федеративної Республіки Німеччина!

Можна також сказати: «чорно-червоне дитя» ще не впало в колодязь, але перебуває у вільному падінні. До речі, це навряд чи пов'язано з СДПН, яка тримає свої мізерні 16 відсотків, отриманих на виборах, і намагається максимально використати цю ситуацію.

Канцлерство Фрідріха Мерца опинилося під загрозою ще до того, як він зміг скласти присягу в Бундестазі. Не лише серед багатьох виборців, але й у самій партії сумніви масово зростають. Петер Мюллер, ветеран ХДС та колишній суддя Конституційного суду, висловлюється безжально: до зміни політики «чорно-червоним» ще дуже далеко, а величезний спеціальний фонд, фінансований за рахунок боргів, є кричущим контрастом до «гасел лідерів ХДС/ХСС під час виборчої кампанії». Висновок Мюллера: «Так нічого не вийде».

Мерцу тепер потрібне політичне диво. Адже розчарована надія (на зміну політики, пам'ятаєте?) – це руйнівна отрута. Таким дивом могло б стати, якби лідер ХДС наважився на уряд меншості. Або якби він все ж таки пояснив соціал-демократам, які зазнали нищівної поразки на виборах, що їхній єдиний шанс на майбутнє полягає в реалізації бажання більшості виборців щодо зміни політики.

Інакше заяви ХДС/ХСС про неприпустимість співпраці з АдН («Brandmauer» – захисна стіна) стануть дешевим політичним фольклором. Адже суворе розмежування з АдН можна витримати лише тоді, коли партії самопроголошеного «демократичного центру» зможуть взяти під контроль міграцію та пожвавити економіку.

Дональд Трамп реалізує свої небезпечні та руйнівні передвиборчі обіцянки проти решти світу. Фрідріх Мерц відмовляється від своїх передвиборчих обіцянок ще до вступу на посаду. Хотілося б, щоб було навпаки: Мерц дотримувався б своїх обіцянок, а Трамп – ні.