Його гучний сміх заразливий. Так само, як і його ейфорія, коли він розповідає про великі мистецтва свого життя. Армін Роде — актор, один із найкращих у країні. Майже так само сильно Роде любить фотографувати, його камера завжди з ним, навіть під час зустрічі на берлінському цвинтарі.

Ідею зустрітися тут запропонував сам Роде. Він любить гуляти цвинтарями, якось мимохідь згадав митець в одному з інтерв'ю, не пояснюючи детальніше. Це викликало цікавість, і ми домовилися з Роде про прогулянку старим кладовищем Святого Матвія у столиці.

Армін Роде (в центрі) з Іділь Юнер (ліворуч) та Росіо Луз (праворуч) у телефільмі ZDF «Нічна зміна – Аварія». Захопливий фільм доступний у медіатеці ZDF та онлайн.

Тема смерті супроводжує Арміна Роде вже давно

Запитання: Пане Роде, ви зачаровані цвинтарями. Чому?

Армін Роде: «Тому що тема смерті супроводжує мене з дитинства. У 12 років я втратив улюбленого дядька. Роками я шукав його могилу, і врешті-решт знайшов. Незадовго до випускних іспитів мій найкращий друг наклав на себе руки. Це так сильно мене вразило, що я пішов зі школи без атестата. Відтоді пішли з життя члени родини та друзі, я й сам старію».

Запитання: 4 квітня вам виповнилося 70 років. Хіба в такому віці хочеться думати про смерть?

Роде: «Ніде краще не усвідомиш власну тлінність, як на цвинтарі. Поволі я помічаю на надгробках роки народження, дуже близькі до мого власного. Від цього стає якось інакше».

Друга велика пристрасть Арміна Роде — фотографія. Його камера завжди з ним, навіть під час зустрічі на цвинтарі. Тут митець фотографує могилу ікони боксу Граціано «Роккі» Роккігіані (†54), який помер у 2018 році.

Запитання: Ви боїтеся смерті?

Роде: «Ні, але я абсолютно не маю на неї бажання. Не можу повірити, що мені вже 70. Таке відчуття, ніби хтось останніми роками спустошив мій часовий рахунок. Страшно подумати, що середньостатистичний німецький чоловік живе лише 78,3 року. Чи хочеться прожити 100 років у цьому світі — це вже інша історія».

Запитання: Але альтернатива — лише смерть.

Роде: «Це правда, для мене немає жодної альтернативи життю. А на те, щоб бути мертвим, у мене колись ще буде достатньо часу. Тут і зараз у мене ще занадто багато планів. Досі борюся з тим, що в добі лише 24 години. Я хочу використати кожну секунду. Особливо з людьми, які мені дорогі. Коли помирала моя мати, ми також висунули гасло: плакати будемо потім».

Запитання: Поясніть, будь ласка.

Роде: «Моя мама хворіла на рак, вона знала, що помре. Проте 73 роки — це, звісно, було занадто рано. Ми всі були біля неї, супроводжували її в останні дні та години. Чи мали ми ридати перед нею і дозволяти їй нас втішати? Ні! Плакати будемо потім, сказали ми їй. І коли вона пішла від нас, ми так і зробили. Це ж нормально».

Армін Роде з 2003 року знімається в серіалі ZDF «Нічна зміна». Крім того, він є зіркою ще одного успішного кримінального серіалу: «Хороший коп».

Як Армін Роде готується до своєї смерті

Запитання: Чи було втіхою те, що вона могла померти в колі сім'ї?

Роде: «Можливо, й так. Але не спосіб її смерті. Вона по суті померла від голоду на наших очах, бо їй перед тим видалили шлунок, серед іншого. Просто нічого вже не можна було зробити. Для мене це абсолютний жах. Мій найбільший страх — лежати десь у коридорі й чекати на санітара, який відвезе мене в інвалідному візку на обід. Якщо я помічу, що наближаюся до такого стану, сподіваюся, що буду ще достатньо бадьорим, щоб піти з власної волі».

Запитання: Це означає, що ви вживаєте заходів? Тобто розпорядження пацієнта, заповіт…

Роде: «Так, саме так. Але для мене підготовка також означає збирати ліки».

Запитання: Щоб що зробити?

Роде: «Щоб самостійно піти з життя. Я хочу як доросла людина мати право вільно вирішувати: Так, діти, не ображайтеся, це все, я йду».

Запитання: Але ж це було б самогубство.

Роде: «Ні (Роде голосно сміється). Вбивство передбачає ганебні ниці мотиви. Так, юридично це все сіра зона, тому я б хотів законодавчого врегулювання, наприклад, для смертельно хворих людей. Зважаючи на мій спосіб життя, для мене не було б цінним животіти й чекати смерті. Перед смертю загалом мені не страшно. Я свідомо дивлюся їй в очі тут, на цвинтарі, завдяки цьому вона стає прийнятною величиною. Ми ж смертні істоти».

Щирий, енергійний, симпатичний, зворушливий: Армін Роде під час інтерв'ю на берлінському цвинтарі.

Запитання: Кажуть, ви справжній меланхолік. Чи не є цвинтар хибним місцем для вас?

Роде: «Так, я такий, але не депресивний. У меланхолії є своя сила і краса. У молодості саундтреком до цього була музика Леонарда Коена. Але, звісно, були й дні, коли я думав: заради чого взагалі варто вставати? Я ніколи не піддавався бажанню просто лежати, не можу. Я вставав, боровся, і сьогодні можу сказати: я досяг усього, чого хотів, — і навіть більше».

Актор Армін Роде нещодавно відсвяткував свій 70-річний ювілей. Тема інтерв'ю була непростою, але сміх все одно лунав. Життя, за словами Арміна Роде, надто прекрасне і цінне, щоб вранці залишатися в ліжку.

Запитання: Що ви робите, коли світ зранку здається дуже сірим?

Роде: «Я розбираюся з цим сам. У сумні моменти я усамітнююся, як старий слон. Я довго гуляю з камерою, їжджу на велосипеді, беру гантелі або сідаю на гребний тренажер».

Запитання: Це рішення?

Роде: «Для мене так, здебільшого. Я намагаюся якомога менше турбувати людей своїми настроями та проблемами і волію переробляти свої турботи та думки на образи, речення, ідеї, ігрові задуми. У цьому краса мого мистецтва».

Запитання: Ви вірите в життя після смерті?

Роде: «Коли моя мама помирала, ми багато про це говорили. Я сказав їй, що, можливо, колись побачу особливу хмару або несподіваний відблиск світла, або почую крик птаха. Ти будеш там, не фізично, але це буде від тебе. Я вірю, що після смерті іноді зустрічаєшся з тими, хто залишився, коли вони цього зовсім не чекають».

Запитання: Чи буває у вас так з батьками?

Роде: «Так. Але насамперед із моїм найкращим другом, який наклав на себе руки 50 років тому. Йому тоді діагностували постпубертатну депресію. «Я часто розмовляю з ним, проживаю його непрожите життя», — розповідає Роде. «Іноді я злюся і лаю його за те, що він залишив мене тут одного. Адже сьогодні депресії чудово піддаються лікуванню, а часто й виліковуються. Я дорікаю йому, чому він не міг почекати. Але потім мені стає шкода».

2022 рік на «Кораблі мрії»: Армін Роде (ліворуч) з Уве Оксенкнехтом та Леною Мекель.

Армін Роде: «Цілий день грати на арфі та вигукувати Алілуя? Це було б не моє»

Запитання: Як виглядає місце, куди ми потрапляємо, коли йдемо звідси?

Роде: «Не знаю. Нехай кожен уявляє це собі сам, якщо це дає втіху. Уявіть собі, що існує рай. А що, як для когось це найкращий рай, а для всіх інших — пекло?»

Легендарний актор Армін Роде на старому кладовищі Святого Матвія в Берліні. Його камера Leica завжди з ним, вночі вона лежить біля його ліжка. «Це одна з найкрасивіших частин мого тіла», — посміхається Роде.

Запитання: Як би це було для вас?

Роде: «Ох, цілий день сидіти на хмарі, грати на арфі й вигукувати Алілуя? Це було б не зовсім моє. Але я не маю ілюзій. До мого життя мене тут ніхто не сумував. І після моєї смерті мене не стане, нічого більше не буде. Це як з дурістю. Важко завжди іншим. Сам ти нічого про це не знаєш».

Запитання: На круглі ювілеї багато хто підбиває підсумки. Ви теж?

Роде: «Звісно».

Запитання: Ви про щось шкодуєте?

Роде: «Мій батько помер два роки тому, у 88 років. Звісно, я тоді подумав: чому ти не відвідував його частіше, не дзвонив частіше? З обома, тобто і з матір'ю, у мене були фантастичні стосунки, але я мав би подарувати їм більше часу зі мною».

1994 рік: Армін Роде (в центрі, тоді 39 років) з Тілем Швайгером (праворуч, тоді 31 рік) та Йоахімом Кролем (тоді 37 років) у культовому фільмі «Найбажаніший чоловік».

Запитання: Ви коли-небудь шкодували про якийсь фільм?

Роде: «Мабуть, так. Деякі мої фільми заборонено дивитися родичам і друзям, я їм заборонив. Звісно, спочатку, коли я став актором, я думав: я гратиму лише найчудовіші, найзначущіші ролі. У реальності це дещо нереалістично. Звичайно, пропонують і багато дурниць. Але, дивлячись на власний банківський рахунок, можна, якщо треба, виправдати будь-який сценарій. (Гучно сміється)».

Депресія? Тут ви отримаєте негайну допомогу!

Зазвичай ми не повідомляємо про самогубства, щоб не створювати стимулу для наслідування, — за винятком випадків, коли самогубства привертають особливу увагу через обставини. Якщо ви самі перебуваєте в депресії, маєте суїцидальні думки, будь ласка, негайно зверніться до телефонної служби довіри. За безкоштовними номерами (Національна гаряча лінія з питань запобігання самогубствам та підтримки психічного здоров'я Lifeline Ukraine) або (Гаряча лінія Запобігання самогубствам) ви отримаєте допомогу від консультантів, які можуть вказати шляхи виходу зі складних ситуацій.