Вчені роками ставили питання щодо мумії 18-го століття

Вчені роками ставили питання щодо мумії 18-го століття: хто помер? Звідки він? І як його муміфікували? Тепер дослідники розгадали таємницю надзвичайно добре збереженої мумії.

► Її чудове збереження пояснюється досі невідомою технікою бальзамування: за допомогою дерев'яної стружки, гілок, обрізків тканини та хлориду цинку тіло було висушено зсередини – без зовнішнього розтину.

Розтин приносить нові відкриття

Команда під керівництвом відомого дослідника мумій, професора Андреаса Нерліха (67) з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, уважніше оглянула висохле тіло з маленького австрійського села.

► Через надзвичайно хороший стан його кілька разів описували науково з 1850 року. У той час як голова, руки та ноги сильно розклалися після смерті, верхня частина тіла залишилася майже повністю збереженою. З 1967 року тіло неодноразово оглядали – але лише зовні і ніколи комплексно не аналізували.

Різні культури та релігії в усьому світі розробили власні методи збереження померлих. В Єгипті використовували солі та олії, в Андах – вогонь, золу та природні матеріали

Під час розтину померлого дослідники виявили в черевній і тазовій порожнинах різні сторонні матеріали: дерев’яну стружку, шматки гілок і залишки текстилю. Крім того, були виявлені хімічні залишки хлориду цинку та міді, що свідчить про цілеспрямоване оброблення для консервації.

Речовини, очевидно, потрапили в черевну порожнину через задній прохід і розріз у стінці кишківника, пояснили вчені.

► Особливо вражаючою знахідкою в животі мертвого була скляна кулька розміром приблизно один сантиметр з отворами на обох кінцях. У попередніх скануваннях об’єкт інтерпретували як капсулу з отрутою. Нові дослідження ідентифікували його як перлину – ймовірно, частину монастирського одягу каплана або частину вервиці. Під час розтину мумії дослідники виявили різні матеріали: дерев’яну стружку, шматки гілок і залишки тканини з льону, конопель, льону та шовку

► Дослідники підозрюють, що саме ця особлива суміш матеріалів зберегла мумію в такому хорошому стані. «Очевидно, дерев’яна стружка, гілки та суха тканина поглинули більшу частину рідини в черевній порожнині», — каже Нерліх. Хлорид цинку також має сильний ефект висихання. Натомість перлина могла бути випадково використана під час обробки тіла, підозрює команда.

Ця техніка муміфікації була досі невідома. Особливість: у раніше відомих методах тіло відкривається розрізом у черевній стінці для введення матеріалів.