І Путін посміхається: росіянка викрала українську дівчинку – воєнний злочин на камеру

І Путін посміхається: росіянка викрала українську дівчинку – воєнний злочин на камеру

Декількома словами

Росіянка Ольга Дорохіна на зустрічі з Путіним розповіла про викрадення української дитини та її незаконне всиновлення, що є воєнним злочином. Цей випадок ілюструє системну практику депортації та примусового всиновлення українських дітей в Росії.


Це той тип воєнного злочину, про який Володимир Путін (72 роки) любить чути знову і знову перед камерою: викрадення та переміщення українських дітей до Росії.

На зустрічі зі співробітниками кремлівської організації «Захисники Вітчизни» за столом, прикрашеним квітами, сиділа і ця білява росіянка. Кремль опублікував зустріч у тексті та відео на своєму вебсайті. Її звати Ольга Валеріївна Дорохіна, і вона за чашкою чаю та тістечком розповідає уважному диктатору про свою «гуманітарну роботу». Свого старшого сина Владислава вона втратила у війні Путіна в Україні, коли їй був лише 21 рік. Вона не шкодує, що він загинув на початку російського вторгнення. Але їй довелося знову взяти себе в руки, як вона каже. І найкраще це вийшло з її новою роботою, або, як вона це висловлює: «[…] сенс життя: допомагати сім'ям учасників військової операції».

Путін уважно та прихильно слухав її на зустрічі.

► Так вона здійснила свою першу «гуманітарну поїздку» до Херсонської області. Там, за її словами, «ми знайшли нашу дочку. Зараз вона є частиною нашої сім'ї, поки що під опікою, але ми над цим працюємо. Для нас вона – сонечко, розумієте? Таке відчуття, ніби шматочок щастя повернувся в нашу сім'ю».

Путін посміхається і запитує, скільки їй років. «Чотири роки», – відповідає Ольга Дорохіна і цими словами абсолютно відверто розповідає про воєнний злочин. Адже вона не «знайшла» дитину, і це не її дочка. Вона холоднокровно викрала українську дівчинку, вивезла її до Росії і тепер збирається її всиновити без жодних правових підстав.

Путіна та його васалів анітрохи не цікавить, чи були у цієї дівчинки батьки, брати, сестри чи інші родичі. Якщо Ольга втрачає сина в Україні, вона просто бере іншу дитину з України.

Близько 20 000 дітей повинні пережити цю долю. Або батьки загинули під час бомбардувань, або їх вмовили відправити дітей із зони бойових дій до російського літнього табору для відпочинку, або діти від самого початку були сиротами. Як тільки вони потрапляють у безжальні лапи Росії, їх усіх чекає одне й те саме: примусове усиновлення та перевиховання.

З цієї причини Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Вона вимагає та заохочує депортації, а також забрала додому українського хлопчика з Маріуполя, ніби ці діти – просто дешевий товар на розпродажі.

Read in other languages

Про автора

Олена - досвідчена журналістка-розслідувачка, що спеціалізується на викритті корупційних схем у вищих ешелонах влади. Її репортажі відзначаються глибоким аналізом, ретельним збором фактів та сміливістю у висвітленні резонансних тем. Вона не боїться ставити незручні запитання та доводити свої розслідування до кінця, навіть якщо це становить загрозу її безпеці.