Декількома словами
Міністр праці Німеччини Бербель Бас виступила з пропозицією включити державних службовців, депутатів та самозайнятих до системи обов'язкового пенсійного страхування. Це викликано необхідністю стабілізації пенсійної системи на тлі демографічних змін. Масштабне опитування показало високу підтримку ідеї серед населення.
Німецька державна пенсійна система стикається з серйозними демографічними викликами. Через низьку народжуваність та збільшення тривалості життя кількість платників внесків зменшується, тоді як число пенсіонерів невпинно зростає. Уряд Німеччини шукає шляхи для забезпечення довгострокової стійкості системи.
Міністр праці та соціальних питань Німеччини Бербель Бас запропонувала включити до числа платників внесків до державної пенсійної скарбниці також державних службовців (чиновників), депутатів та самозайнятих осіб. "У пенсійне страхування мають сплачувати внески і чиновники, і депутати, і самозайняті. Ми повинні покращити надходження", - заявила міністр.
Ця ініціатива викликала значний суспільний резонанс. В опитуванні одного з провідних німецьких ЗМІ взяли участь понад 6000 читачів. Результати виявилися однозначними:
- 82 відсотки респондентів підтримали пропозицію щодо обов'язкових внесків для державних службовців, депутатів та самозайнятих.
- Лише 17 відсотків виступили проти.
- Один відсоток опитаних ще не визначилися зі своєю позицією.
Громадяни активно обговорюють цю ідею, висловлюючи полярні думки. Ось деякі з них:
Чимало коментаторів вважають це питанням соціальної справедливості. "Це було б, безумовно, справедливіше, якби всі сплачували до пенсійної та медичної кас. Пенсії [держслужбовців] дуже високі, про такі більшість звичайних пенсіонерів можуть лише мріяти", - йдеться в одному з відгуків.
Деякі пропонують піти далі і зробити обов'язковими внески для всіх не лише до пенсійної, а й до системи медичного страхування.
Інші вважають за доцільне скоротити кількість державних службовців, залишивши їх лише там, де це дійсно необхідно, і збільшити число звичайних працівників у державному секторі, щоб "розподілити навантаження та ризик на ширшу основу".
Лунають думки про те, що така реформа "давно назріла" і мала статися десятиліття тому, адже "якщо подивитись, як розраховуються пенсії [держслужбовців], це ляпас в обличчя кожному робітнику, який отримує лише звичайну пенсію".
Деякі читачі вважають, що те, що це питання піднято лише зараз, "свідчить про ігнорування проблеми урядами останніх десятиліть".
"Це вимога соціальної справедливості та солідарної чесності, щоб усі працездатні громадяни однаковою мірою долучалися до фінансування пенсійного забезпечення", - підсумовує інший коментатор.
Поряд із переважною підтримкою, є й критичні голоси:
Деякі остерігаються, що обов'язкові внески створять для цих категорій громадян майбутні пенсійні зобов'язання, які доведеться оплачувати наступним поколінням. На їхню думку, це лише "символічна політика".
Самозайняті висловлюють обурення, вважаючи несправедливим змушувати їх сплачувати до системи, про чию стабільність вони не певні, тоді як роками самостійно дбали про свою пенсію. "Свобода в цій країні дедалі більше обмежується", - зазначає один із них.
Інший представник самозайнятих критикує ідею примусових внесків у "дефіцитну" систему, коли самі вони роками накопичували на старість. "Можливо, варто розумніше планувати гроші, а не розкидати їх на всі боки", - пише він.
Висловлюються побоювання, що такі зміни можуть негативно вплинути на залучення молодих кадрів до державних професій, таких як вчителі чи поліцейські.
Пропозиція міністра Бербель Бас спричинила широку дискусію в німецькому суспільстві щодо майбутнього пенсійної системи та принципів соціальної справедливості.
