Декількома словами
На найбільшому онкологічному конгресі представлені революційні досягнення у лікуванні раку, включаючи нові вакцини, таблетки та застосування штучного інтелекту. Експерти наголошують, що розвиток досліджень та доступність інновацій значною мірою залежать від сприятливих умов для проведення клінічних випробувань.
Останні новини зі світу онкології вселяють значну надію. На найбільшому міжнародному конгресі з раку ASCO, що проходив у Чикаго, були представлені результати досліджень, які свідчать про суттєвий прогрес у боротьбі з онкологічними захворюваннями.
Серед найбільш значущих досягнень — розробка компаніями Moderna та MSD вакцини, яка в комбінації з імунотерапією може вдвічі зменшити ризик рецидиву у пацієнтів з меланомою (раком шкіри). Компанія Pfizer презентувала нову пігулку для лікування раку легень, що подовжує життя пацієнтів. Ці та інші відкриття підкреслюють активний розвиток онкологічних досліджень у всьому світі.
Експерти зазначають, що доступність інноваційних методів лікування та швидкість їх впровадження безпосередньо залежать від умов для проведення клінічних випробувань. У деяких країнах, наприклад, у США, створено сприятливі умови для наукової діяльності та комерціалізації розробок: значне державне фінансування, мільярдні інвестиції від біотехнологічних компаній та підприємницький дух дослідників сприяють швидкому перетворенню наукових відкриттів на практичні терапії.
Професор Крістоф фон Калле з Інституту охорони здоров'я BIH та клініки Шаріте в Берліні наголошує, що бюрократичні перепони можуть уповільнювати темпи досліджень та впровадження нових ліків. Спрощення регуляторних процедур та стандартизація правил захисту даних можуть стимулювати проведення більшої кількості клінічних випробувань, роблячи інноваційні методи лікування більш доступними для пацієнтів.
Особлива роль у майбутньому онкології відводиться штучному інтелекту (ШІ). ШІ вже сьогодні здатний підвищити точність та швидкість діагностики. Наприклад, розроблено системи ШІ для аналізу зображень шкіри, які перевершують дерматологів у виявленні злоякісних утворень і можуть пояснювати свої рішення.
Інший приклад — модель «UroBot», створена командою дослідників. Цей чат-бот, заснований на великих мовних моделях, здатен надавати кваліфіковані відповіді на запитання про урологічні онкозахворювання, відповідаючи на майже 90% питань рівня іспиту для спеціалістів, тоді як лікарі в середньому справляються менш ніж з 70%. Подібні інструменти можуть стати мобільними «енциклопедіями» для лікарів та покращити спілкування з пацієнтами, надаючи інформацію у доступній формі.
Крім діагностики та комунікації, ШІ вдосконалює планування операцій та променевої терапії, роблячи їх більш точними. У найближче десятиліття вплив ШІ на онкологію лише зростатиме. Штучний інтелект здатен виявляти закономірності, невидимі людському оку, що дозволить більш ефективно підбирати відповідні терапії для конкретних пацієнтів.
Майбутнє лікування раку пов’язане з подальшою індивідуалізацією. Вже зараз застосовуються молекулярні та таргетні терапії, що ґрунтуються на генетичних особливостях пухлини, а також імунотерапії та вакцини, що активізують імунітет пацієнта. Хіміотерапія також залишається важливим інструментом, але використовується більш цілеспрямовано та має менше побічних ефектів. Комбінація цих підходів, посилена можливостями ШІ, дозволить рятувати більше життів та значно покращувати якість життя онкологічних пацієнтів.
