Декількома словами
Дослідники виявили генетичну мутацію SIK3-N783Y, яка скорочує природну потребу у сні. Це пояснює феномен людей, яким достатньо 4-5 годин сну. Відкриття може допомогти у розробці персоналізованих методів лікування порушень сну.
Чому одні люди почуваються бадьорими після всього чотирьох годин сну, тоді як іншим не вистачає й восьми? Нове дослідження проливає світло на цю загадку, стверджуючи, що схильність до «короткого сну» може бути зумовлена генетично.
Згідно з даними дослідження, опублікованого в науковому журналі, у людей, яким потрібно менше сну, щоб почуватися відпочилими, може бути присутня особлива генетична мутація. Раніше невідома мутація, що отримала назву SIK3-N783Y, як виявилося, змінює процеси в мозку, тим самим скорочуючи природну потребу у сні.
Під час роботи група дослідників вивчала геном людей із феноменом короткого сну. Було виявлено, що мутація SIK3-N783Y обмежує активність важливого ферменту, який бере участь у передачі сигналів між нейронами. В результаті біохімічні процеси в синапсах мозку змінюються, що безпосередньо впливає на тривалість сну.
Для перевірки цієї гіпотези вчені провели експерименти на лабораторних мишах, у яких штучно відтворили цю мутацію. Було помічено, що ці гризуни спали в середньому на 30 хвилин на день менше, ніж їхні родичі без генетичних змін.
Важливо відзначити, що тривалий недолік сну пов'язаний із підвищеним ризиком розвитку серйозних захворювань, таких як хвороби серця, діабет, інсульт, ожиріння та депресія. Медики зазвичай рекомендують дорослим спати щонайменше сім годин на добу. Однак, як показують дослідження, люди з природною схильністю до короткого сну, навіть за тривалості сну 4-5 годин, не схильні до цих ризиків. Навпаки, за словами дослідників, якщо такі люди сплять довше, вони можуть почуватися гірше.
Частота зустрічності мутації SIK3-N783Y у людей поки що невідома, імовірно вона досить рідкісна. Проте попередні наукові праці вже виявили п'ять інших генетичних мутацій (у генах DEC2, ADRB1, NPSR1 та GRM1), які також пов'язані з природним феноменом короткого сну.
Вчені наголошують, що саме це генетичне різноманіття пояснює, чому потреба у сні так сильно відрізняється від людини до людини. Отримані висновки можуть у майбутньому стати основою для розробки персоналізованих методів лікування порушень сну, що враховують індивідуальний біологічний ритм кожної людини.
