Декількома словами
20 років тому футбольний клуб "Динамо Дрезден" будував амбітні плани щодо повернення до Бундесліги, маючи спортивний потенціал та підтримку фанатів. Головною перешкодою на шляху до мети виявився застарілий стадіон, який потребував масштабних інвестицій або заміни.
Двадцять років тому, коли східнонімецький футбол переживав непрості часи після вильоту "Ганзи" з Бундесліги, у Дрездені з'явилася нова надія. Футбольний клуб "Динамо Дрезден", оговтавшись після примусового пониження в класі у 1995 році, впевнено рухався до того, щоб знову стати лідером футболу Східної Німеччини.
Президент "Динамо" Йохен Руді оголосив про амбітний "чотирирічний план". Згідно з ним, поточний сезон (2005 рік) мав бути присвячений закріпленню у Другій Бундеслізі. Наступного сезону (2006) команда планувала утвердитися в дивізіоні. Потім, починаючи з 2007 року, передбачалося "розпочати атаку" на підвищення, а у 2008 році — остаточно вийти до Бундесліги. При цьому не виключалося і більш раннє досягнення цієї мети.
Спортивні успіхи останніх років під керівництвом тренера Крістофа Франке давали підстави для оптимізму. Команда демонструвала стабільне зростання: вихід до Регіональної ліги у 2002 році, потім до Другої Бундесліги у 2004 році. У 2005 році "Динамо" показувало відмінні результати у другій половині сезону, ставши четвертою командою ліги за набраними очками. З урахуванням вірних уболівальників, які забезпечували в середньому 15 860 глядачів на кожному домашньому матчі, спортивні перспективи виглядали багатообіцяючими, і вихід до Бундесліги у 2006 році здавався цілком реальним. "Динамо" залишалося і залишається культовим клубом.
Однак, крім спортивної складової, існувала й інша, не менш важлива сторона — інфраструктурні умови. Головний тренер Крістоф Франке прямо вказав на основну проблему: "Поки у нас немає нового стадіону, Перша Бундесліга залишається утопією".
Старе стадіон "Рудольф Харбіг" перед сезоном було відремонтовано лише тимчасово та частково для відповідності вимогам Другої Бундесліги за 554 705 євро. Влітку планувалися нові роботи вартістю 417 000 євро. Проте, ліцензія на проведення матчів видавалася лише з застереженнями. Грати у Бундеслізі на такому стадіоні було немислимо. "Якщо ми хочемо більшого, тут мають бути створені відповідні умови", — наголошував Франке.
Планувалося будівництво нового стадіону місткістю 30 000 глядачів вартістю 42 мільйони євро. Однак точні терміни реалізації проєкту залишалися невідомими. Незважаючи на оголошений тендер (термін подання заявок до 20 червня), місто Дрезден не мало коштів на нове будівництво. Виникла парадоксальна ситуація: всього за 100 кілометрів, у Лейпцигу, вже стояв суперсучасний стадіон, побудований до Чемпіонату світу. Виникало питання, чому б не переїхати туди?
Виконавчий директор Фолькмар Кьостер категорично відкинув таку можливість. "Виключено", — заявив він енергійно. "Про це навіть думати не можна. 'Динамо' належить Дрездену, а не Лейпцигу!"
