Декількома словами
На тлі економічних викликів та дебатів про необхідність більше працювати в Німеччині, провідні профспілки країни вирішили тимчасово відкласти активне просування ідеї чотириденного робочого тижня з повною оплатою, зосередившись на гнучкості графіків та додаткових вихідних для працівників.
У Німеччині триває жвава дискусія щодо необхідності працювати більше та ефективніше. Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (69 років) з партії ХДС висловив думку, що громадянам "знову потрібно працювати більше та ефективніше". На цьому тлі провідні профспілки країни чітко заявили: вимога про запровадження чотириденного робочого тижня поки що знімається з порядку денного.
Крістіане Беннер (57 років), перша голова могутньої профспілки IG Metall, яка представляє працівників металургійної промисловості та машинобудування, заявила, що "чотириденний тиждень з повною компенсацією заробітної плати наразі не стоїть у списку вимог профспілок". Водночас вона додала, що це "не робить її менш доцільною".
Беннер наголосила: "Факт у тому, що ми відчуваємо напружену економічну ситуацію в багатьох компаніях. Саме роботодавці через це скорочують робочий час — за рахунок працівників. Щоб це змінити, потрібні швидкі інвестиції від уряду, полегшення для громадян та вірність компаній своїм місцезнаходженням".
Простіше кажучи, в часи стагнації економічного зростання та загрози робочим місцям, особливо в промисловості, профспілки не хочуть створювати додатковий тиск на підприємства, висуваючи такі вимоги, як чотириденний робочий тиждень.
Експерт з робочого часу Крістоф Шредер (64 роки) з Інституту німецької економіки (IW), який є близьким до роботодавців, вважає, що профспілки "дійшли до розуміння важливості зробити місцезнаходження більш привабливими для інвесторів". На його думку, вимога про чотириденний тиждень була б шкідливою за умов зростання витрат на робочу силу, відрахувань на соціальне страхування та загальних витрат.
Профспілка IG Metall вже висувала вимогу про чотириденний тиждень під час переговорів у сталеливарній промисловості у 2023 році, але зрештою відмовилася від неї.
Більш важливим моментом зараз стає гнучкість робочого часу.
Торстен Шультен (58 років) з Інституту економічних та соціальних досліджень (WSI), який є близьким до профспілок, також зазначає, що чотириденний тиждень наразі не відіграє ролі в тарифних переговорах. За його спостереженнями, гнучкі робочі графіки та додаткові вихідні дні важливіші для працівників. "Це головний напрямок. Профспілки вловили дух часу, зрозумівши, що йдеться про гнучкість", — вважає він.
Дебати про робочий час набувають "абсурдних рис".
Голова профспілки сфери послуг Verdi Франк Вернеке (58 років) наголошує, що, враховуючи постійно високе робоче навантаження – як фізичне, так і психологічне – наприклад, у сферах догляду за хворими чи в дитячих садках, для Verdi пріоритетом залишається зниження навантаження, особливо за рахунок додаткових вихідних днів. Він зазначив, що у сфері послуг та державному секторі середня тривалість робочого тижня вища за звичайну. "Дебати про робочий час поступово набувають абсурдних рис", — критикує Вернеке.
