
Декількома словами
10 років тому "Гамбург" боровся за виживання у Бундеслізі, стикнувшись з вимогою DFL надати фінансові гарантії для ліцензії у другій лізі. Клубу вдалося залучити кошти приватного інвестора та домовитись з кредиторами, паралельно готуючись до вирішального перехідного матчу на полі.
Рівно десять років тому, у травні 2015 року, легендарний німецький клуб "Гамбург" опинився на волосині від вильоту. Команда, яка ніколи доти не покидала Бундеслігу, вела запеклу боротьбу за збереження прописки в еліті – і не лише на футбольному полі.
Ключовою проблемою стала фінансова стабільність. Німецька футбольна ліга (DFL) висунула вимогу: до певного терміну "Гамбург" мав підтвердити наявність додаткових коштів у розмірі 10 мільйонів євро. Ці гроші були потрібні для отримання ліцензії на участь у Другій Бундеслізі – на випадок, якщо клуб таки вилетить з найвищого дивізіону.
В умовах фінансового тиску "Гамбургу" вдалося знайти вихід. Клуб отримав кредит близько 2,5 мільйона євро від приватного інвестора. Повідомлялося, що ця позика згодом може бути конвертована приблизно в один відсоток акцій компанії HSV Fußball AG.
Щоб покрити решту необхідної суми, "Гамбург" провів переговори з банками та іншими кредиторами, домовившись про перенесення термінів виплат. Після успіху цих перемовин клуб висловив оптимізм щодо виконання фінансових вимог для отримання ліцензії на участь у Другій Бундеслізі.
Варто зазначити, що ліцензію на участь у Бундеслізі клуб отримав без будь-яких застережень. Однак у разі пониження в класі фінансові потреби зростали, оскільки доходи від телетрансляцій, спонсорів та квитків суттєво б зменшилися. Примітно, що приватний інвестор надав свою допомогу незалежно від того, чи залишиться "Гамбург" у першій лізі.
Та доля клубу вирішувалася не лише у фінансових кабінетах. На футбольному полі команда під керівництвом Бруно Лаббадії грала перехідні матчі проти "Карлсруе" за право залишитися в еліті.
Ситуація перед матчем-відповіддю була вкрай напруженою: перший поєдинок завершився з рахунком 1:1. Це означало, що нічия 0:0 у другій грі виводила б до Бундесліги "Карлсруе" за рахунок правила виїзного голу. "Гамбургу" життєво необхідно було забити.
Завдання виглядало надскладним: атака "Гамбурга" була найслабшою у Бундеслізі того сезону (всього 25 голів), тоді як "Карлсруе" мав найкращу оборону у Другій Бундеслізі (пропустив 26 м'ячів).
Тодішній головний тренер "Карлсруе" Маркус Каучинськи заявляв: "Ми не хочемо ризикувати. Ми гратимемо на перемогу. Нам є що виграти, а "Гамбургу" – багато чого втратити".
Такими були події десятилітньої давнини, коли "Гамбург" переживав один із найбільш драматичних епізодів своєї історії, борючись як із фінансовими труднощами, так і на футбольному полі за збереження свого статусу.