Декількома словами
Німецький суд заборонив миттєво висилати мігрантів, вимагаючи застосування «Дублінської процедури». Рішення призводить до зростання кількості позовів про притулок та перевантаження адміністративних судів, ставлячи під сумнів ефективність нинішньої міграційної системи.
Адміністративний суд Берліна ухвалив рішення, згідно з яким федеральна поліція Німеччини не має права висилати назад шукачів притулку одразу після того, як вони перетнули кордон і потрапили на німецьку територію.
Відповідно до постанови, спершу має бути здійснена перевірка за так званою «Дублінською процедурою», щоб з'ясувати, через яку саме державу Європейського Союзу мігрант прибув до ЄС. Лише після цього його можуть попросити добровільно виїхати до цієї країни.
Позов подали двоє чоловіків та молода жінка із Сомалі, які 9 травня нелегально в'їхали до Німеччини з Польщі. Співробітники федеральної поліції повернули їх назад на вокзалі у Франкфурті-на-Одері. Організація «Pro Asyl» ініціювала судове провадження у прискореному порядку, результатом якого стало це рішення.
Федеральний уряд Німеччини заявив, що вважає цю постанову одиничним випадком і надалі має намір запобігати нелегальному в'їзду шляхом висилок на кордоні. Однак «Pro Asyl» та інші активісти планують подавати позови і щодо інших випадків висилки мігрантів, що, очевидно, значно збільшить навантаження на адміністративні суди.
Адміністративні суди федеральних земель вже зараз сильно перевантажені. У першому кварталі поточного року було подано загалом 46 427 позовів, що стосуються питань надання притулку. Це на 67 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Асоціація адміністративних суддів Тюрінгії попередила про ризик колапсу через нестачу персоналу. Голова асоціації Томас Ленхарт зазначив, що лише в Адміністративному суді Веймара обсяг роботи на поточний рік вже зараз відповідає річному обсягу.
Потік позовів значною мірою спричинений самою системою: шукачі притулку в Німеччині можуть подавати до восьми апеляцій, перш ніж їхня заява буде остаточно відхилена і вони будуть зобов'язані покинути країну. Процес оскарження виглядає так: якщо Федеральне відомство у справах міграції (BAMF) відхиляє заяву про надання притулку, мігрант може оскаржити це рішення в Адміністративному суді (VG), а потім ще й у Вищому адміністративному суді (OVG).
У разі відмови на цих рівнях, він може звернутись до міністра внутрішніх справ як «випадок особливої тяжкості». Якщо і це не допомагає, він може подати нову заяву про надання притулку (повторна заява) і спробувати ще раз. Якщо і в другому раунді він програє, він може подати позов на отримання «додаткового захисту» або «захисту від висилки». При цьому федеральний уряд надає йому безкоштовного адвоката. Ця норма була запроваджена за наполяганням партії «Зелені» в уряді Шольца.
Усі розуміють, що так далі тривати не може. Потік позовів має бути зупинено, можливості для нескінченних оскаржень мають бути перекриті. Для цього необхідно скасувати індивідуальне право на притулок і захист біженців. З такою пропозицією ще в липні 2023 року виступав нинішній керівник Відомства федерального канцлера Торстен Фрай (ХДС). Він пропонував, щоб ЄС приймав певну щорічну кількість біженців за квотами, а всіх інших висилав, не надаючи їм жодних можливостей для судових позовів. По суті, це було б єдиним рішенням, однак уряд наразі до цього не прагне.
