Зазвичай після заручин відбувається весілля. У випадку з коаліцією «Чорних і Червоних» (ХДС/ХСС і СДПН) вирує справжня війна за розлучення. Ще три дні тому я писала про результати зондувальних переговорів між ХДС/ХСС і СДПН, що з цього може щось вийти. Сьогодні мені здається, що минуло три роки – настільки зношеними виглядають майбутні партнери ще до початку коаліційних переговорів.

• Борис Пісторіус за зачиненими дверима судить про провідних політиків ХДС/ХСС, мовляв, у них «немає совісті». Я вважаю: якщо він справді так думає, то в жодному разі не повинен з ними правити!
• Голова СДПН Саскія Ескен, своєю чергою, називає міграційну політику ХДС/ХСС «надзвичайно небезпечною».
• А голова ХДС і потенційний канцлер Фрідріх Мерц серйозно хоче, щоб 256 політиків від ХДС/ХСС і СДПН у 16 робочих групах розробили коаліційну угоду. Можна лише сподіватися, що цей opus magnum буде завершено до наступних виборів до Бундестагу…

Звісно, «зелені» мають рацію, коли вимагають фінансувати меншу частку витрат на оборону, ніж планувалося, за рахунок боргів. Але вони надто захоплюються спробою нав'язати новому уряду, що саме має фінансуватися цими коштами, окрім модернізації Бундесверу. Партія має чітко усвідомити, чи варті хоч копійку їхні промови про відповідальність політичного центру за збереження демократії. Хто ж постійно скаржився, що Німеччина надто довго жила за рахунок зношування і тепер нарешті має інвестувати?

Немає дешевого шляху втечі від відповідальності за нашу країну і для «зелених». Але насамперед це стосується Фрідріха Мерца і Ларса Клінгбайля. Їхній план зробити коаліцію «Чорних і Червоних» кризостійкою за допомогою мега-боргів може провалитися – і ми маємо право знати, як виглядає мерцівський план Б, якщо «зелені» залишаться впертими або позов лівих проти голосування в четвер матиме успіх. Канцлерство Мерца вже перебуває у важкій кризі, ще до того, як воно взагалі почалося. Справжня причина кризи в тому, що після відмови від центральних передвиборчих обіцянок він сам більше не може пояснити, чому вважає себе правильним канцлером. Його мовчання щодо божевілля в Берліні принаймні змушує мене так думати. Можливо, він сам цього більше не знає. І голова СДПН Ларс Клінгбайль виглядає не краще. Він, який хоче стати віцеканцлером, поки що не переконує навіть власну партію.

«Чорні» та «червоні» використовують великі небезпеки світової політики (від Трампа до Путіна) для виправдання своєї боргової оргії. Світ не чекає на Німеччину. Але це має стосуватися і формування уряду. Україна не може чекати, поки 16 разів по 16 політиків від ХДС/ХСС і СДПН домовляться про кожну кому в коаліційній угоді. Адже зрозуміло, що «Чорні і Червоні» мають більшість у наступному Бундестазі. Тому ХДС/ХСС і СДПН повинні якнайшвидше сформувати уряд і почати роботу. Іншої більшості з демократичного центру все одно немає. Того, хто надто пізно починає правити, карає життя. Зберіться, чорт забирай!