Декількома словами
Німеччина активно інвестує у посилення Бундесверу з метою стати найсильнішою армією Європи. Незважаючи на фінансові вливання, головними перешкодами є бюрократія, затримки в закупівлях озброєнь (включно з іноземними) та проблеми з набором особового складу через низьку готовність суспільства.
Німеччина поставила амбітну мету – створити «найсильнішу армію Європи», про що заявив канцлер Фрідріх Мерц. Міжнародні оглядачі та експерти уважно стежать за процесом переозброєння Бундесверу, але попереджають, що досягнення цієї мети може бути ускладнене через німецьку бюрократію.
Фахівці високо оцінюють значні витрати на оборону – «видаткову оргію», що розпочалася після певних подій і була суттєво збільшена через спеціальний фонд для Бундесверу та масштабні боргові пакети. Майже всі союзники вітають збільшення внеску Німеччини в європейську безпеку. Однак інсайдери вказують, що основні труднощі полягають саме в реалізації цих планів.
За словами Генерал-лейтенанта Альфонса Майса, інспектора сухопутних військ, «час не чекає». Він закликає німецьку оборонну промисловість наростити масове виробництво. Водночас, незважаючи на ідею «стратегічної автономії», слід купувати перевірену зброю з-за кордону, наприклад, із США. Генерал пояснює: «Якщо всередині країни ми стикаємося із затримками або проблемами з постачанням, краще застосувати ширший підхід і подивитися, хто може поставити». На його думку, загалом процес закупівель триває надто довго.
Експерти з питань озброєнь критикують насамперед надмірну кількість приписів та вимог до промисловості. Вони вважають, що для Німеччини є типовим ставити зайві умови, наприклад, щоб танки були придатні навіть для вагітних жінок-військовослужбовців.
Маттіас Вахтер, експерт з безпеки з Федерації німецької промисловості (BDI), зазначає: «Рішення на 80 відсотків зараз краще, ніж рішення на 100 відсотків через п’ять років». Він наводить приклад системи ППО IRIS-T, яка вже успішно застосовується в Україні, тоді як у самому Бундесвері її ще тільки випробовують.
Гундберт Шерф, співгенеральний директор південнонімецького концерну з виробництва дронів Helsing, підкреслює потребу у «ринково-орієнтованій промисловості, яка є інноваційною, зазнає невдач в одному місці та досягає успіху в іншому – і все це за рахунок приватного капіталу».
Можливо, найбільшою проблемою аналітики вважають готовність самого німецького суспільства до «воєнного часу». Німеччина, як і раніше, «скептично ставиться до військової сили». Як наслідок, Бундесвер ледь здатен збільшити чисельність військ понад нинішні 180 тисяч осіб, хоча потребує ще 100 тисяч солдатів. Генерал Майс переконаний, що «ми будемо вести цю дискусію».
