Декількома словами
У Берліні пройшов регіональний чемпіонат з повільного куріння сигар, де дев'ять ентузіастів змагалися у витримці. Перемогу з результатом 1 година 12 хвилин здобув математик Георгій Міцов, який тепер готується до участі в національному фіналі.
У столиці Німеччини, як відомо, можна знайти все, що завгодно – навіть чемпіонат з повільного куріння сигар. Нещодавно у берлінському районі Нойкьольн, у сигарному лаунжі «The Barber Yard», пройшло незвичайне змагання, де учасники боролися не за швидкість, а за максимальну тривалість тління сигари.
На старт 11-го регіонального конкурсу з повільного куріння вийшли дев'ять шанувальників сигар, які прагнули кваліфікуватися на чемпіонат Німеччини, запланований на жовтень. Правила були простими і досить специфічними: кожному учаснику видавали одну кубинську сигару Montecristo No. 4 – цей вибір пояснюється її доступністю на світовому ринку.
Дозволялося прикурити сигару лише один раз, використовуючи рівно два сірникових коробки. Головне завдання – зберегти тління якомога довше, не даючи сигарі згаснути. Будь-яка неправильна затяжка або спроба відкласти сигару означали негайну дискваліфікацію.
Те, що збоку може здатися розслабляючим проведенням часу, насправді є серйозним видом спорту, що вимагає найвищої концентрації. Якщо звичайна сигара горить близько 45-60 хвилин, то професіонали можуть розтягнути цей процес більш ніж на дві години. Кожна затяжка має бути вивіреною, паузи точно розраховані, а техніка – бездоганною.
Суддя та знавець сигар з 28-річним стажем, Андреас Хільмер (59 років), пояснив нюанси цієї «пихкаючої» дисципліни: «Мистецтво полягає в балансі між затягуванням та паузою. Сигара повинна постійно тліти; на відміну від цигарки, сигара сама по собі не згорає повністю. Потрібно постійно стежити: як поводиться сигара? Чи легко вона тягнеться? Виходячи з цього, регулювати інтенсивність затяжки».
Виявляється, повільному курінню можна вчитися та освоювати спеціальні прийоми. «Деякі професіонали роблять затяжку лише з одного боку сигари, а не повністю беруть її до рота. Це дозволяє розпалити лише частину димових каналів, і сигара ніби згорає по спіралі», – додав Хільмер.
Однак навіть відпрацьована техніка не гарантує успіху. Клаус-Петер Кулов (69 років), який на тренуваннях досягав часу 2 години 20 хвилин, був змушений зійти з дистанції через «тунельне горіння» – ситуації, коли тютюн тліє лише всередині. Марко Екерт (59 років) пожартував про «погану термодинаміку місця», коли його сигара згасла раніше, незважаючи на щотижневі тренування.
У підсумку перемогу здобув математик Георгій Міцов (38 років) з Пренцлауер-Берга з результатом 1 година 12 хвилин. Переможець не приховував своєї радості та здивування, адже це був його перший подібний турнір.
Завдяки бездоганній техніці та залізному терпінню Георгій Міцов забезпечив собі путівку на гранд-фінал, що відбудеться 18 жовтня у розкішному замку Бюккебург у Нижній Саксонії. Там буде короновано найповільнішого курця сигар Німеччини – з гала-вечерею та врученням кубка.
Можливо, це звучить незвично, але для учасників це не жарт, а справжня пристрасть. Тут не просто курять – тут насолоджуються процесом, стилем та часом, дотримуючись олімпійського принципу: головне – участь. Тим більше, що навіть за останнє місце видавали почесну грамоту.
