Безлади в Лос-Анджелесі: Трамп направив Національну гвардію на тлі протестів проти ICE

Безлади в Лос-Анджелесі: Трамп направив Національну гвардію на тлі протестів проти ICE

Декількома словами

У Лос-Анджелесі сталися серйозні безлади після арештів мігрантів Імміграційною службою. Президент Трамп у відповідь направив до міста Національну гвардію, що спричинило конфлікт із губернатором Каліфорнії та мером Лос-Анджелеса.


У Лос-Анджелесі спалахнули жорстокі безлади на третій день протестів проти дій Імміграційної та митної служби США (ICE) та арештів мігрантів. Ситуація у деяких частинах міста повністю загострилася. Демонстранти блокували автомагістраль, підпалювали автомобілі, тоді як поліція та Національна гвардія застосовували сльозогінний газ, гумові кулі та світлошумові гранати.

У неділю вдень, 9 червня 2025 року, у місті розмістилася Національна гвардія, яку направив президент США Дональд Трамп (78 років) — попри рішучий спротив місцевої влади. Близько 300 бійців з автоматичною зброєю, кийками та щитами, за підтримки військової техніки, охороняли федеральну в'язницю Metropolitan Detention Center у центрі міста, де утримуються мігранти. Біля будівлі сотні демонстрантів скандували «Ганьба» та «Ідіть додому» в бік гвардійців, що лише посилювало напругу.

Поліція через платформу X (колишній Twitter) оголосила, що демонстрація поблизу федеральної будівлі в центрі міста заборонена і має бути розігнана. Кореспондент CNN з місця подій зазначила, що поліція, ймовірно, намагалася відтіснити кілька сотень демонстрантів, щоб уникнути зіткнень з Національною гвардією. Тим часом протестувальники зайняли важливу автомагістраль 101-Freeway, повністю заблокувавши рух транспорту.

Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом (57 років) у листі до Трампа вимагав виведення військ, назвавши це «серйозним порушенням суверенітету штату». Він наголосив: «Те, що ми бачимо в Лос-Анджелесі, — це хаос, спровокований урядом». Мер Лос-Анджелеса Карен Басс заявила: «Йдеться про іншу повістку, а не про громадську безпеку».

Тим часом Дональд Трамп на своїй платформі Truth Social розкритикував Ньюсома та Басс: «У нас є некомпетентний губернатор (Ньюсом) та мер (Басс), які... не змогли впоратися із ситуацією».

Протести розпочалися в п'ятницю в центрі міста і в суботу поширилися на райони Параmount і Комптон. Причиною стали рейди імміграційної служби, під час яких було затримано понад 100 осіб, включно з відомою профспілковою лідеркою. У суботу ввечері Дональд Трамп, через тривалі протести, спрямовані в тому числі проти співробітників ICE, відповідальних також за депортації, наказав мобілізувати щонайменше 2000 солдатів Національної гвардії.

Завдання Національної гвардії полягає в підтримці федеральних агентств, таких як ICE (U.S. Immigration and Customs Enforcement), під час рейдів та забезпеченні безпеки об'єктів, таких як центр депортації в центрі Лос-Анджелеса.

Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом виявив себе незадоволеним цим кроком. Він заявив, що місцеві органи безпеки вже мобілізовані, і залучення федеральних військ є «навмисно провокаційним» та «лише посилить напруженість». «Наразі немає незадоволеної потреби [у силах]», — сказав Ньюсом.

Згідно з меморандумом Міністерства оборони США, розгортання Національної гвардії заплановано на 60 днів або до подальшого розпорядження міністра оборони. Він також може залучити регулярні збройні сили для підтримки.

Президент Трамп обґрунтував активацію військ, посилаючись на Розділ 10 законодавства США, який дозволяє призов Національної гвардії на федеральну службу для допомоги у виконанні федеральних завдань. Він мотивував свій крок захистом співробітників ICE та інших федеральних службовців.

Національна гвардія вже неодноразово застосовувалася в Лос-Анджелесі раніше:

У 2020 році, після заворушень, пов'язаних із вбивством Джорджа Флойда, мер запросив 1000 солдатів. Вони патрулювали центр міста з гвинтівками M4, охороняючи пошкоджені магазини та будівлі.

У 1994 році, після землетрусу в Нортріджі, гвардія допомагала населенню, облаштовувала тимчасові притулки та захищала від мародерства.

У 1992 році, під час заворушень після справи Родні Кінга, за запитом мера Тома Бредлі були задіяні тисячі солдатів.

У 1965 році, під час заворушень у Воттсі, до Лос-Анджелеса було відправлено 13 000 національних гвардійців.

Про автора

Віталій - політичний оглядач, що має багаторічний досвід роботи в українських та міжнародних ЗМІ. Його аналітичні статті відзначаються глибоким розумінням політичних процесів в Україні та світі. Він вміє чітко та доступно пояснити складні політичні питання, допомагаючи читачам розібратися в поточних подіях.