Як говорити з дітьми про страхи після тривожних подій: 4 кроки від психолога

Як говорити з дітьми про страхи після тривожних подій: 4 кроки від психолога

Декількома словами

Клінічний психолог Рамон Шлембах розробив 4-кроковий метод для батьків, який допоможе правильно обговорити з дітьми страхи, пов'язані з тривожними подіями. Основні етапи – опрацювання власних страхів, створення почуття безпеки для дитини, активне слухання та обговорення низької ймовірності подібних ситуацій.


Після трагічних подій, що викликають сильний резонанс у суспільстві, багато батьків та дітей відчувають страх і тривогу. Як правильно обговорювати такі складні теми з дитиною, щоб не посилити її занепокоєння? Клінічний психолог Рамон Шлембах, який сам є батьком двох дітей, розробив підхід, що складається з чотирьох кроків.

1. Опрацюйте власні страхи з іншими дорослими.

Перший і найважливіший крок завжди починається з себе. Експерт пояснює: «Якщо ви відчуваєте, що тема вас сильно хвилює і викликає занепокоєння, будь ласка, спочатку поговоріть про це з іншими дорослими або зверніться на гарячу лінію підтримки. В іншому випадку ви несвідомо передасте свої страхи дітям».

2. Забезпечте почуття безпеки.

Під час прямої розмови з дитиною головне – заспокоїти її та дати відчути захищеність. «Міцні обійми та слова про те, що небезпеки більше немає, дуже допомагають дитині», – зазначає Шлембах. Залежно від віку дитини, можна просто сказати, що ситуацію врегульовано, або пояснити старшій дитині, що загроза минула. Психолог не рекомендує перевантажувати молодших школярів зайвою інформацією. З дітьми приблизно від дванадцяти років можна заглиблюватися в тему детальніше.

3. Слухайте і запитуйте.

Після того, як дитина відчула себе в безпеці, настав час слухати. «Будьте уважні, слухайте і запитуйте», – каже експерт. Він радить ставити запитання на кшталт: «Що саме ти чув про цю подію?» або «Як ти почуваєшся, почувши про це?». Обговорення страхів допомагає. А відповіді вашої дитини допоможуть вам зрозуміти, як вона себе почуває. «Коли люди відчувають, що їхні переживання помічені та почуті, їм часто стає краще, просто тому що вони відчувають себе менш самотніми», – додає Шлембах.

4. Покажіть імовірність.

На останньому етапі допоможіть дитині подолати страх, пояснивши, наскільки вкрай малоймовірно, що вона коли-небудь опиниться в подібній ситуації. Важливо підкреслити, що такі трагічні події надзвичайно рідкісні, і ймовірність постраждати – низька. «Ці цифри ми маємо постійно собі нагадувати. Водночас важливо бути готовими до надзвичайних ситуацій. Знання того, як реагувати в такій ситуації, дає всім відчуття контролю та впевненості. Але це вже завдання навчальних закладів та відповідних служб», – підсумовує психолог.

Про експерта: Рамон Шлембах – клінічний психолог (M.Sc.), системний сімейний терапевт. Він працює з дорослими, допомагаючи їм розпізнавати та трансформувати емоційні труднощі, такі як страхи, невпевненість або моделі стосунків.

Про автора

Віталій - політичний оглядач, що має багаторічний досвід роботи в українських та міжнародних ЗМІ. Його аналітичні статті відзначаються глибоким розумінням політичних процесів в Україні та світі. Він вміє чітко та доступно пояснити складні політичні питання, допомагаючи читачам розібратися в поточних подіях.