Як стати "супер" бабусею або дідусем: 5 порад від психолога

Як стати "супер" бабусею або дідусем: 5 порад від психолога

Декількома словами

Психолог Террі Аптер пропонує 5 практичних порад, як стати найкращими бабусями та дідусями, побудувати гармонійні стосунки з онуками та їхніми батьками. Поради стосуються поваги до кордонів, уникнення конфліктів та правильного спілкування з молодими батьками.


В Україні мільйони людей мають статус бабусь і дідусів, відіграючи значну роль у житті своїх онуків. Вони часто є тихими героями нашого дитинства, даруючи відчуття безпеки та безмежну любов. Завдяки своєму життєвому досвіду, терпінню та турботі бабусі й дідусі створюють особливий простір, де діти можуть зростати, навчатися та почуватися захищеними. Їхні історії та прихильність залишають сліди, що зберігаються на все життя.

Психолог Террі Аптер, авторка книги "Бабусі та дідусі", поділилася власним досвідом і надала цінні рекомендації щодо побудови міцних міжпоколінних стосунків та перетворення на справжніх "супер" бабусю чи дідуся.

Ось 5 ключових порад:

1. Уникайте "підводних каменів". Багато новоспечених бабусь і дідусів дивуються, коли їхні діти дратуються у відповідь на пропозиції допомоги. Причина проста: молоді батьки прагнуть стати експертами для свого малюка та його потреб, хоча й розуміють, що поки що їм бракує досвіду. Вони швидко вчаться розуміти свою дитину, що вимагає значних ментальних зусиль. Думки досвідчених родичів можуть цьому заважати. Уникайте менторського тону.

2. Не сприймайте відмову як особисту образу. Ваша компанія та поради не завжди будуть бажаними. Якщо молоді батьки кажуть: "Не втручайся", не розцінюйте це як повне відторгнення. Роздратованість, швидше за все, спрямована на конкретну ситуацію і викликана втомою або стресом. Будьте поблажливими. Дратівливість мине, коли батьки стануть впевненішими і зможуть добре висипатися.

3. Не намагайтеся знати "все краще за всіх". У вас неминуче з'явиться власна думка про виховання онуків. Але будьте обережні: добрі наміри, висловлені як "Одне морозиво не зашкодить", можуть сильно засмутити батьків. Висловлюйтеся максимально тактовно, навіть якщо це може призвести до суперечки. Формулюйте свою думку як запитання. Замість того, щоб сказати: "Вона втомилася. Їй треба спати", ви могли б запитати: "Мені здається, можливо, вона просто втомилася? Що ти думаєш?"

4. Не балуйте онуків надмірно. Бабусі й дідусі люблять балувати своїх онуків. Деякі використовують свою роль як виправдання ("Ми для цього і є"), що призводить до скарг батьків на відсутність поваги до кордонів. Важливо формулювати чіткі правила і дотримуватися їх.

Однак, якщо онук залишається у вас на ніч, він може насолодитися менш регламентованим ранком з бабусею і дідусем. Діти швидко відрізняють правила своїх батьків від правил бабусь і дідусів і не повертаються додому з нереалістичними очікуваннями.

5. Поважайте свою невістку чи зятя. Багато матерів цінують компанію власної мами, але з матір'ю чоловіка (або дружини) стосунки можуть бути напруженішими. З власними батьками легше вирішувати проблеми, є відповідний досвід. Напруженість часто обертається навколо питання про те, хто головний. Проявіть повагу до молодої сім'ї: "Дайте знати, коли мені буде зручно прийти" звучить краще, ніж "З нетерпінням чекаю на візит". Це показує матері (або батькові), що вони можуть визначити час візиту.

Якщо бабусі й дідусі з боку батька (або матері) відчувають себе виключеними, у вас є повне право про це сказати, але розмову слід розпочати зі своєю власною дитиною, не звинувачуючи її чоловіка/дружину у холодності чи недружності.

Деякі бабусі й дідусі бояться, що онуки втратять до них інтерес з віком, але часто буває навпаки. Дослідження показують, що діти нерідко називають бабусю чи дідуся тим членом сім'ї, якому вони довіряють найбільше.

Про психологиню:
Террі Аптер (58 років) — психологиня, письменниця та колишня викладачка Кембриджського університету. Її книги про сімейну динаміку та стосунки здобули міжнародне визнання.

Про автора

Андрій - спортивний журналіст, відомий своїми емоційними та захоплюючими репортажами з футбольних матчів. Він вміє не лише детально описати хід гри, але й передати атмосферу стадіону та переживання гравців. Його аналітичні статті допомагають читачам глибше зрозуміти стратегію команд та тактику тренерів.