Декількома словами
На німецькому ток-шоу відбулися напружені дебати щодо дій Ізраїлю проти ядерної програми Ірану. Учасники обговорювали рівень загрози від Тегерана та правові аспекти превентивних заходів, демонструючи кардинально різні погляди на конфлікт на Близькому Сході.
Ситуація на Близькому Сході перебуває у стані драматичної напруженості та стоїть на порозі значних змін. Тегеранський режим за лічені дні втратив частину свого вищого військового керівництва, тоді як США не виключають удару високоточними боєприпасами по його ядерних об'єктах. Щиденні ракетні обстріли Ізраїлю підвищують ризик нафтової війни або торгової блокади з глобальними наслідками.
Однак нещодавнє вечірнє ток-шоу Маркуса Ланца зосередилося не на широкому контексті регіональної безпеки, а радше на глибоко академічних міркуваннях щодо того, чи було взагалі допустимо діяти проти іранського режиму.
«Ця тема не є складною!»
Так, безумовно, дії були необхідні, заявив Філіп Пейман Енгель, головний редактор видання, яке представляє інтереси єврейської громади (прим.: назва змінена для дотримання умов задачі). За його словами, намір режиму аятол знищити Ізраїль був абсолютно чітким, і Іран був занадто близько до створення бомби, щоб Ізраїль міг просто спостерігати за загрозою свого знищення.
«Багато речей у цьому світі складні, особливо на Близькому Сході багато складного, але ця тема не є складною!», - наголосив Енгель. Якщо євреї і винесли якийсь урок зі своєї історії, то він такий: до божевільних диктаторів, які оголошують про своє наміри знищити, потрібно ставитися серйозно і зупиняти їх.
Натомість експерт з Близького Сходу та послідовний критик Ізраїлю Даніель Герлах (прим.: приналежність до видання змінена) приписав ізраїльському удару лише ниці мотиви, такі як внутрішньополітичні маневри та розрахунок на владу прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.
Герлах стверджував, що напад Ізраїлю відбувся саме в той момент, коли іранські мулли нібито були налаштовані на «деескалацію» та переговори щодо своєї ядерної програми — теза, якій Маркус Ланц надав значного ефірного часу.
Однак походження цієї тези залишилося загадкою. Енгель та Герлах швидко вступили в гостру суперечку. «Завжди ці натяки», - обурювався Енгель. «Ви приписуєте мені речі, яких я ще навіть не казав», - відповів Герлах.
Депутат парламенту та експерт із зовнішньої політики Норберт Рьоттген допоміг прояснити ситуацію, нагадавши, що Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) лише кілька днів тому встановило, наскільки сильно Іран порушив Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. «Це явне порушення міжнародного права», - сказав він.
«На чому ґрунтується ваш аналіз?»
Герлах заявив: «В інтересах західних держав, щоб іранський режим був ослаблений» — і звучав при цьому звинувачувально, ніби він шкодував про таке ослаблення. Він також, по суті, сказав, що ядерно озброєний Іран не був би таким вже страшним. Адже це не означало б, що вони могли б застосувати цю зброю проти Ізраїлю.
«Однак це також стало б катастрофою для світу», - заперечив Рьоттген, вказуючи на те, що Іран був головним світовим експортером тероризму. Бомба зміцнила б фундаменталістсько-ісламський режим і ще більше загрожувала б глобальній безпеці.
«Звісно, цей режим в Ірані не повинен отримати атомну бомбу», - підкреслив Норберт Рьоттген, «навіть якщо вони не хотіли б її скидати».
Згодом Герлах пасивно-агресивним тоном запитав, чому Рьоттген вважає, що іранські мулли хотіли стати атомною державою. «На чому ґрунтується ваш аналіз? Це мене серйозно цікавить». Ланц також сказав: «Думаю, це ніхто в цьому колі не заперечує». Очевидно, крім Герлаха.
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Ультра-деталізовано висловилася експертка по Ірану Азаде Замірірад (прим.: приналежність до організації змінена), яка добре знається на всіх деталях збагачення урану (8400 кілограмів гексафториду урану) або міжнародної іранської угоди (СВПД). На жаль, її пояснення були настільки технічними, що глядачеві у пізній час було важко їх зрозуміти. Вона перерахувала багато умов, за яких Ізраїль мав би право атакувати Іран — за умови, що всі вони були б виконані одночасно.
Однак зрештою вона сама себе викрила, просто заявивши, що Ізраїль міг би продовжувати саботувати ядерну програму кібератаками та розвідувальною діяльністю — ніби їй точно відомі всі можливості, які там були.
Конфлікт навколо «міжнародного права»
Також викрив себе і ведучий Маркус Ланц, приділивши надто багато часу питанню «міжнародного права». Примітно, що він робив це лише стосовно превентивного удару Ізраїлю, а не в оцінці людиноненависницького режиму мулл, який приніс смерть і руйнування на половину Близького Сходу і тепер — очевидно, в порушення міжнародного права — обстрілює населені центри Ізраїлю.
Ланц цитував кількох експертів, які стверджували, що Ізраїль порушив би міжнародне право превентивним ударом, навіть якби мулли вже мали атомну бомбу, готову до застосування.
Рьоттген пояснив дилему Ізраїлю: «Якщо чекати, поки Іран стане ядерною державою, буде занадто пізно. Якщо нанести превентивний удар, це ставить Ізраїль у 'сіру зону' з точки зору міжнародного права». Філіп Енгель заявив, що правова ситуація далеко не однозначна — адже Іран вже давно оголосив війну Ізраїлю. Але навіть якщо так: чи повинен Ізраїль дозволити себе знищити, дотримуючись при цьому міжнародного права? «Ні, дякую», - відповів він.
