Декількома словами
Нове дослідження проаналізувало мовлення провідних німецьких політиків, оцінивши швидкість їхніх виступів і частоту використання слів-паразитів. Виявлено найшвидших і найповільніших спікерів, а також лідерів за вживанням заповнюючих слів.
Нове дослідження дає уявлення про особливості мовлення провідних німецьких політиків, аналізуючи їхню швидкість виступу та використання слів-паразитів.
Експерти з лінгвістики вивчили промови міністрів та лідерів партій у Бундестазі, щоб визначити їхні унікальні стилі спілкування. Аналіз **мови німецьких політиків** дозволив встановити, хто з них говорить найшвидше, а хто сповільнює темп, використовуючи різні прийоми, включаючи **слова-паразити**.
Згідно з дослідженням, найшвидшим виявився міністр фінансів від SPD, який вимовляє в середньому 155 слів на хвилину, що значно вище за середній показник для його колег (134 слова на хвилину). На другому місці за **швидкістю мовлення** перебуває міністр з космічних питань від CSU з результатом 154 слова на хвилину.
Бундесканцлер від CDU демонструє середній темп, трохи нижчий за загальний середній показник – 127 слів на хвилину. Найповільнішою у мовленні виявилася міністерка праці від SPD, її швидкість становить лише 108 слів на хвилину.
Експерти зазначають, що **швидкість мовлення політиків** має безпосередній вплив на сприйняття аудиторією. Швидкий темп може створювати враження рішучості, але несе ризик перевантажити слухачів, ускладнюючи розуміння змісту. Повільний темп, навпаки, допомагає переконатися, що кожне слово засвоєно. Наприклад, Lars Klingbeil (SPD) може демонструвати силу своїм стилем, тоді як Bärbel Bas (SPD) приділяє більше уваги ясності викладу.
Дослідження також виявило, хто з політиків найчастіше вдається до **слів-паразитів**, таких як "е-е" та "м-м". Лідером за їхнім використанням став міністр закордонних справ від CDU – 2,2% його виступів складаються з подібних заповнюючих слів, що майже вдвічі перевищує середній показник.
Цікавим прикладом "мовного пом'якшувача" названо очільника Баварії від CSU, Markus Söder. Він теж активно використовує заповнюючі слова, хоча й не так часто "екає". В його мові аналітики нарахували безліч повторень таких слів, як "тобто" (34 рази), "якось" (12 разів), "ну" (9 разів) та "дуже" (64 рази). На думку дослідників, такі слова можуть зробити мову більш автентичною та встановити близькість з аудиторією. Примітно, що невпевнене "е-е" жодного разу не прозвучало з вуст Зьодера, лише тричі він вимовив "м-м".
Лінгвісти рекомендують дотримуватися золотої середини. Цілеспрямоване та помірне використання заповнюючих слів може надати мові жвавості та людяності, створюючи враження спілкування з реальною особистістю. Однак надмірне їх вживання ризикує зробити виступ неточним або справити враження непідготовленого.
Дослідження ґрунтувалося на **аналізі мовлення** та стенограмах виступів міністрів та лідерів партій у Бундестазі.
