Декількома словами
Сім американських стелс-бомбардувальників B-2 Spirit здійснили 37-годинний безпосадковий політ, щоб завдати удару по підземних ядерних об'єктах Ірану. Ця операція, проведена в режимі максимальної скритності, стала найдовшою місією B-2 за останні понад два десятиліття.
Вашингтон, США – Понад півтори доби у кабіні пілота без зупинки – як це взагалі можливо? 37-годинна наддалека місія семи стелс-бомбардувальників B-2 Spirit ВПС США під час операції «Північний молот» проти атомних об'єктів в Ірані викликала неабиякий резонанс. Це був найдовший політ цих бомбардувальників з часів війни в Афганістані у 2001 році. Для успішного виконання завдання літаки неодноразово дозаправлялися у повітрі.
Ціллю масованого удару стали підземні ядерні об'єкти Ірану у Фордоу та Натанзі. Футуристичні B-2 з їхнім «бетменівським» дизайном та використанням екзотичних матеріалів для малопомітності були оснащені двома масивними протибункерними бомбами GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast (MOAB), кожна з яких має вибуховий еквівалент 11 тонн тротилу.
Бомбардувальники стартували з авіабази Вайтмен у Міссурі, здійснивши політ тривалістю понад 18 годин через Атлантичний океан та Середземне море до цілей в Ірані. Після скидання бомб їм належало повернутися тим самим маршрутом.
Для двох пілотів на борту, які провели у повітрі стільки часу, передбачений певний комфорт. На борту високотехнологічних літаків є невеликий туалет, мікрохвильова піч для розігріву готової їжі та холодильник для перекусів. Також є місце, де один з пілотів може розкласти похідне ліжко для короткого відпочинку та сну.
Крім того, бойовий літак оснащений автоматизованими системами, що дозволяють пілотам не підтримувати постійну високу концентрацію.
Додатковим викликом під час цього екстремального довгого польоту було мінімізація радіозв'язку. Бомбардувальники летіли переважно у режимі радіомовчання, щоб залишатися непоміченими на шляху до своїх цілей.
Під час наближення до Ірану групу B-2 супроводжували найсучасніші американські винищувачі та інші літаки й дрони, які мали забезпечити прикриття у разі спроб іранської ППО їх атакувати або знищити ракетні установки. Проте, за словами представників американського військового командування, іранці не здійснили жодного пострілу, вони навіть не помітили присутності американських літаків.
Для формування цієї ударної групи потрібна була надзвичайна точність синхронізації. «Цей складний, точно розрахований маневр вимагав ідеальної синхронізації між кількома платформами у щільному повітряному просторі – і все це за мінімального рівня комунікації», – зазначив американський військовий посадовець.
Сформована група увійшла у повітряний простір Ірану в суботу о 18:40 за часом Східного узбережжя США. Сама місія над територією противника тривала 25 хвилин.
Президент США Дональд Трамп разом зі своєю командою з національної безпеки стежив за атакою на ядерну інфраструктуру Ірану в реальному часі з Ситуаційної кімнати Білого дому. «Жодна інша армія у світі не змогла б здійснити щось подібне», – заявив він з гордістю.
Бомбардувальники B-2, які спочатку проєктувалися для ядерних ударів, були введені в експлуатацію у 1997 році. Наразі ВПС США мають у своєму арсеналі 19 таких бойових літаків з розмахом крила 52,4 метра. Вартість одного літака становить два мільярди доларів. Один літак був втрачений під час аварії у 2008 році.
Після успішного завершення завдання пілоти B-2 вирушили у тривалий зворотний шлях на авіабазу у Міссурі, завершивши одну з найтриваліших бойових місій в історії американської авіації.
