Декількома словами
У Німеччині спостерігається нашестя інвазивних мурах виду Tapinoma magnum із Середземномор'я. Ці шкідники завдають серйозної шкоди міській інфраструктурі, підриваючи дороги та загрожуючи електромережам, але є безпечними для людини і формують важковикорінювані суперколонії.
Німеччина зіткнулася з масштабним нашестям інвазивного виду мурах – великої залозистої мурахи (Tapinoma magnum). Ці комахи, що походять із Середземномор'я, стрімко поширюються країною, викликаючи серйозну тривогу серед експертів.
Вчені припускають, що мурахи потрапили до Німеччини разом із постачанням рослин. Вперше помічені у Рейнланд-Пфальці у 2009 році, зараз вони активно освоюють території Баден-Вюртемберга, Гессена та Ельзасу.
Основна небезпека Tapinoma magnum полягає в їхній здатності завдавати значної шкоди інфраструктурі. Ці шкідники підривають дорожнє покриття, пошкоджують стіни та тротуари. Вони також становлять загрозу для електро- та комунікаційних мереж, оскільки часто облаштовують гнізда в кабельних шахтах та електрощитах. Величезна кількість комах у таких місцях може призводити до коротких замикань. В одному з міст Баден-Вюртемберга, Келі, навіть довелося закрити дитячий майданчик через те, що мурахи підрили під ним ґрунт.
На щастя, для людини ці мурахи не становлять серйозної загрози. Хоча вони можуть боляче кусатися і викликати свербіж, вони не є переносниками захворювань.
Цікаво, що в Німеччині ці мурахи стають набагато більшою проблемою для інфраструктури, ніж у себе на батьківщині. Причина проста: тут у них значно менше природних ворогів, таких як певні види грибів, хвороботворні організми та інші мурахи.
Відрізнити Tapinoma magnum від звичайних місцевих мурах досить складно, оскільки вони мають схожий вигляд і розмір (всього 2–4 міліметри). Однак, коли ці комахи відчувають загрозу, вони виділяють сильний запах, що нагадує згіркле масло. Їхню присутність також часто можна визначити за невеликими купками піску вздовж бордюрів і тротуарів – це земля, яку мурахи викидають зі своїх підземних гнізд.
Експерти попереджають про формування так званих "суперколоній", які можуть налічувати сотні тисяч і навіть мільйони особин. Боротися з ними вкрай складно. Головна проблема в тому, що така колонія має не одну, а одразу кілька королев, що забезпечує її швидке розмноження та виживаність. У Рейнланд-Пфальці вже виявлені суперколонії, що простягаються на кілька гектарів.
Фахівці радять при виявленні таких мурах не намагатися впоратися з ними самостійно, а негайно інформувати місцеву владу. Деякі муніципалітети, такі як Кель, вже використовують спеціальні пристрої для боротьби зі шкідниками, наприклад, обробку гарячою водою.
