Німецька розвідка БНД готується до масштабної реформи: новий голова та розширення можливостей

Берлін – Новий розділ в історії Федеральної розвідувальної служби Німеччини (БНД)!

Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) здійснює зміну керівника безпекового відомства: новим президентом БНД призначено дипломата Мартіна Єгера (60 років), який нині є послом Німеччини в Україні. Чинний президент Бруно Каль (62 роки) має перейти на посаду посла у Ватикані.

Ця кадрова ротація є лише початком: відповідальний за спецслужби міністр при канцелярії Торстен Фрай (ХДС) анонсував реорганізацію відомства.

«Відповідальність Німеччини у світі зростає, а з нею зростають і наші вимоги до наших розвідувальних служб. Подальший розвиток та посилення федеральних розвідувальних служб, як визначено в коаліційній угоді, є пріоритетом федерального уряду», – заявив Фрай.

Зовнішня політика, політика безпеки та оборони Німеччини «потребує ясності щодо того, що відбувається приховано. БНД інтенсивно працює над тим, щоб надати нам цю вирішальну перевагу в знаннях». Служба є незамінним інструментом для здатності Німеччини суверенно, поінформовано та рішуче реагувати на світ, що стає все більш небезпечним. Особливо в часи множинних криз, гібридних загроз та глобальних зсувів влади, її робота важливіша, ніж будь-коли.

Міністр при канцелярії пообіцяв: «Тому ми надамо БНД можливість і в майбутньому якнайкраще виконувати свою особливу роботу задля нашої спільної безпеки та свободи».

Провідні експерти пояснюють, що мають зробити канцлер Мерц і міністр Фрай, аби посилити німецьку розвідку.

БНД потребує більш ефективного використання

«Фундаментальна проблема полягає в тому, що німецькі федеральні канцлери ніколи по-справжньому не вимагали та не використовували БНД», – зазначає експерт з питань безпеки Петер Р. Нойман (Лондонський королівський коледж). Це, за його словами, призвело до створення «дисфункціонального відомства».

Останніми роками БНД неодноразово піддавався гострій критиці. Серед іншого, через недооцінку загрози з боку Росії для України. Коли Росія напала на всю територію України в лютому 2022 року, голова БНД Каль перебував у Києві. Він був здивований нападом і його довелося рятувати.

Нойман чітко заявляє: «БНД – це розвідувальна служба, а не федеральний центр політичної освіти. Вона має зосередитися на отриманні секретів з-за кордону. Лише так можна виправдати її повноваження та високі витрати».

Більше прав на технічний нагляд

Для цього Нойман вимагає розширити можливості агентів БНД, насамперед у сфері технічного нагляду. Цю думку поділяє і Карло Масала, який очолює програму з розвідки та безпеки в Університеті Бундесверу.

Він конкретно вимагає:

• **Зберігання IP-адрес:** IP-адреса – це послідовність чисел, присвоєна кожному пристрою в інтернеті. Розвідки можуть використовувати її, щоб з'ясувати, хто, коли та з ким був підключений до інтернету.
• **Використання розпізнавання облич:** Розвідки можуть використовувати розпізнавання облич, щоб розпізнавати людей на знімках та відстежувати їх місцезнаходження. БНД поки що може це робити лише за суворих умов і, як правило, не в режимі реального часу.
• **Розслідування фінансових потоків:** БНД може отримувати інформацію про фінансові зв'язки лише опосередковано, наприклад, через дані митниці. Прямих повноважень на розслідування він поки не має.

«Мета полягає в тому, щоб БНД у майбутньому міг самостійно генерувати більше інформації та даних», – говорить Масала.

Секретні операції за кордоном

Крім збору інформації, експерт Нойман бачить ще одне завдання для служби: проведення прихованих операцій за кордоном.

БНД має заповнити прогалину між дипломатією та військовими операціями. Нойман вважає: «Особливо в епоху, коли Росія веде проти нас гібридну війну, намагаючись маніпулювати громадською думкою в Німеччині, ми повинні робити те саме за допомогою прихованих операцій у Росії». БНД має просувати зовнішньополітичний порядок денний Федеративної Республіки за кордоном, що, за словами експерта, зараз майже не відбувається.