Тренер жіночої збірної Німеччини Вюк розкрив причину, чому рідко заходить до роздягальні команди

Тренер жіночої збірної Німеччини Вюк розкрив причину, чому рідко заходить до роздягальні команди

Декількома словами

Головний тренер жіночої збірної Німеччини Крістіан Вюк поділився думками про майбутнє Євро-2025, порівняв роботу з чоловічими та жіночими командами та пояснив, чому рідко з'являється у жіночій роздягальні.


Крістіан Вюк (52 роки), який здобув значні успіхи з юніорською збірною Німеччини U17, вигравши чемпіонат світу та Європи, тепер прагне завоювати титул чемпіона Європи і з жіночою національною командою.

Перед стартом жіночої збірної Німеччини на чемпіонаті Європи 4 липня матчем проти Польщі, головний тренер Крістіан Вюк дав інтерв'ю, де розповів про майбутній турнір у Швейцарії, складнощі комунікації та візит Вольфганга Петрі до тренувального табору.

Вюка порівняли з Жозе Моурінью, на що тренер відповів, що бачить такі дискусії в інтернеті, але особисто вважає себе ближчим до Юргена Клоппа – "приземленої, нормальної людини".

Тренер зізнався у певних забобонах, що залишилися з його ігрової кар'єри. Він завжди першим одягає лівий бутс і має сталі ритуали перед іграми, включаючи півгодини наодинці в готелі для ментальної підготовки та прокручування можливих сценаріїв матчу.

Говорячи про відмінності між тренуванням юнаків та дівчат, Вюк зазначив, що якщо в U17 були "гангстери і зяті", то в жіночій команді підхід інший. Є 2-3 гравці, які на полі діють дуже інтуїтивно та креативно, і тренер не хоче обмежувати їхній стиль, навіть якщо це не завжди відповідає концепції. Поза полем у колективі панує гармонія, а его гравців не так сильно виражене, як у юнаків. Важливо донести до всіх ідею роботи на спільну мету.

Вюк навів приклад Юле Бранд як гравця, якого не можна "загнати в концепцію". Він бачить у ній втілення "вуличного футболіста", чию індивідуальність не варто змінювати, але над чиєю реалізацією моментів треба працювати.

Тренер з усмішкою відзначив високу дисципліну підопічних – жодна гравчиня жодного разу не запізнилася. Це стало для нього несподіванкою після роботи з юніорами.

Ще одна відмінність – дозвілля. Дівчата частіше грають в аналогові ігри, наприклад, карти, тоді як юнаки віддавали перевагу PlayStation. Вюк навіть отримував запрошення зіграти в Wizard, але поки не мав часу.

Стосовно правил, Вюк заборонив користування мобільними телефонами під час їжі та командних зборів, наголосивши на важливості вміння обходитися без гаджетів деякий час. Однак у роздягальні телефони дозволені, зокрема, для музики.

Відповідаючи на запитання, чому він лише "думає", що телефони є в роздягальні, Вюк пояснив: як тренер-чоловік, він дуже рідко заходить до жіночої роздягальні до ігор. Він заходить лише для останньої настанови. Це стало для нього суттєвою зміною після роботи з юнаками, де він проводив багато часу в роздягальні, щоб відчути настрій команди.

Вюк визнав, що спочатку виникали "непорозуміння" в комунікації, наприклад, щодо неінформування гравців про відсутність у заявці. Проте ці моменти одразу обговорювалися та вирішувалися. Тепер узгоджені певні процедури, а також з командною радою обговорено майбутній формат оголошення номінацій.

Тренер підкреслив важливість залучення всіх гравців до процесу. Він переконаний, що не він зробить їх чемпіонками Європи, а вони можуть зробити чемпіоном його.

Вюк також прокоментував розвиток футболісток як самостійних брендів та написання ними книг (як Джулія Гвінн). Він вважає це цілком нормальним і важливим для жіночого футболу, враховуючи різницю в зарплатах порівняно з чоловіками. Особисті бренди гравців цінуються, оскільки сучасні діти часто вболівають за конкретних футболістів, а не лише за команди.

Для згуртування команди Вюк організовує спільні заходи. Перед одним із матчів команда відвідала мюзикл Falco (це був сюрприз), а гравці, своєю чергою, зробили сюрприз для тренерського штабу, запросивши до табору співака Вольфганга Петрі. У Швейцарії також планується захід, пов'язаний з місцевою культурою.

Мета на Євро у Вюка лише одна – перемога. Він вважає, що мінімальні цілі – це "нісенітниця". Команда прагне грати у привабливий футбол, щоб не тільки досягти успіху, а й здобути підтримку нації та запалити емоції навколо збірної.

Стосовно призових, які для жіночої команди подвоїлися порівняно з минулим Євро, але все ще значно поступаються чоловічим, Вюк зазначив, що у відсотковому співвідношенні від призового фонду УЄФА жіноча команда отримує навіть більше, ніж чоловіча. Він вважає, що вони на правильному шляху до вирівнювання. Особисто для нього Кубок Європи означає набагато більше, ніж будь-яка премія.

Про автора

Яніна - журналістка, що спеціалізується на висвітленні питань освіти та науки. Її статті відзначаються глибоким аналізом освітніх реформ, наукових досліджень та інновацій. Вона часто бере інтерв'ю у відомих науковців та освітян, розкриваючи їхні ідеї та досягнення.