Декількома словами
У стародавніх руїнах Вавилона виявлено глиняну табличку з 3000-річним гімном. Текст, написаний клинописом, описує місто у період розквіту та надає унікальні відомості про життя його мешканців.
У руїнах стародавнього Вавилона, що розташовані приблизно за 85 кілометрів на південь від Багдада, столиці сучасного Іраку, археологи здійснили унікальну знахідку. Виявлено глиняну табличку з викарбуваним на ній текстом віком близько 3000 років. Цей текст є раніше невідомою хвалебною піснею (гімном) місту Вавилон, написаною, ймовірно, одним із його мешканців.
За повідомленням дослідницької групи з Багдада та Мюнхена, стародавній гімн датується приблизно 1000 роком до нашої ери і складається з 250 рядків. Текст виконано клинописом – давньою системою письма, що використовувалася в Месопотамії з IV тисячоліття до н.е. до І століття н.е. Клинопис не є алфавітом у сучасному розумінні, це словесно-складове письмо, де один знак може позначати як ціле слово, так і окремий склад. Існує близько 900 різних клинописних знаків.
Професор Енріке Хіменес, фахівець з літератур стародавнього Сходу з Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, зазначає, що гімн є "захопливим", оскільки описує Вавилон у період його найбільшого розквіту. Він надає цінні відомості про повсякденне життя містян та вигляд стародавньої столиці Месопотамії.
Автор тексту описує міські будівлі, але також приділяє увагу важливості річки Євфрат, яка забезпечувала процвітання земель і дозволяла полям залишатися зеленими. Подібні описи природи та міського середовища досить рідкісні серед месопотамських текстів, що дійшли до нас, що робить цю знахідку особливо цінною.
Гімн також проливає світло на соціальні аспекти життя Вавилона. Наприклад, текст описує мешканців міста як тих, хто ставиться з повагою до іноземців. Незвичайною і раніше невідомою є інформація про жриць із Вавилонії, їхню роль у суспільстві та пов'язані з ними обов'язки.
Багато стародавніх текстів збереглися лише у вигляді фрагментів. У рамках проєкту "Електронна вавилонська література" (Electronic Babylonian Literature) усі виявлені текстові фрагменти оцифровуються. Професор Хіменес активно використовує технології штучного інтелекту (ШІ) для розшифровки та зіставлення розрізнених частин глиняних табличок. За допомогою ШІ вдалося ідентифікувати ще 30 рукописів, що належать до знайденого гімну. Дослідники зазначають, що такий процес без застосування сучасних технологій зайняв би десятиліття.
До слова, однією з цілей проєкту є розшифровка сотень клинописних табличок із бібліотеки міста Сіппар. Згідно з однією з легенд, саме там Ной сховав таблички для їх збереження перед Всесвітнім потопом.
Ця дивовижна знахідка у Вавилоні не лише збагачує наші знання про стародавню історію та культуру, але й демонструє потенціал сучасних технологій в археології.
