Декількома словами
Стаття пояснює суть синдрому Туретта, неврологічного розладу, що характеризується мимовільними тиками. Вона розкриває деталі діагностики та лікування, спростовує міфи і наголошує на важливості прийняття нейорізноманіття.
Здригання, звук або раптово вимовлене слово — такі прояви миттєво привертають погляди оточуючих. Те, що може здатися дратівливим для сторонніх, є частиною неврологічної реальності для людей із синдромом Туретта.
У світі, який любить норми, синдром Туретта вимагає толерантності та нового розуміння різноманітності. Адже Туретт є проявом нейорізноманіття: природної відмінності у роботі нашого мозку, яка створює простір для унікальності.
За оцінками фахівців, від 0,4 до 0,7 відсотка населення живуть із синдромом Туретта. Точну кількість людей із цим синдромом важко визначити, оскільки хвороба не завжди діагностується або реєструється, що призводить до значної прихованої статистики.
Що таке синдром Туретта?
«Синдром Туретта – це складне неврологічно-психіатричне захворювання», – пояснюють експерти. – «Воно зазвичай проявляється у молодшому шкільному віці та до 18 років.»
Для діагностики потрібна наявність щонайменше двох моторних (тілесних) та одного вокального (звукового) тиків, які виникають протягом щонайменше року. «Тіки – це раптові, швидкі рухи або звуки, що повторюються. Інтенсивність може варіюватися», – зазначають фахівці.
Синдром Туретта піддається лікуванню, але не виліковний повністю. «Причина – органічне захворювання в мозку та порушення у системі дофамінових нейромедіаторів», – пояснюють експерти. – «Людям із синдромом можна допомогти за допомогою поведінкової терапії, медикаментів та спеціальних тренувань, що допомагають впливати на психологічні наслідки тиків для покращення якості життя.»
До речі: вимовлення нецензурних слів (копролалія) та повторення почутих слів і звуків (ехолалія) є лише РІДКІСНИМИ проявами синдрому Туретта. «На жаль, саме ці особливі форми відомі в суспільстві як Туретт. При цьому всі інші форми синдрому поширені значно ширше», – кажуть експерти.
Синдром Туретта НЕ впливає на інтелект. Однак тіки можуть сильно привертати увагу, тимчасово ускладнюючи сприйняття нової інформації. Це ситуативне порушення, яке часто майже непомітне для сторонніх.
Синдром Туретта визнано інвалідністю, і особи з цим діагнозом мають право на отримання допомоги та компенсацій у різних формах.
Відмінності від дисфункціональних рухових розладів
«Дисфункціональні рухові розлади слід відрізняти від синдрому Туретта. Вони виникають здебільшого у дорослому віці та часто мають психологічні причини», – пояснюють фахівці. – «Хоча зовні вони можуть нагадувати моторні тіки при синдромі Туретта, вони часто є навмисними, ситуаційно зумовленими та значно перебільшеними або складнішими.»
На відміну від Туретта, люди з цими розладами часто свідомо демонструють свої рухи на публіці. «Терапії, які допомагають при Туретті, тут не мають ефекту, однак дисфункціональні рухові розлади, як правило, добре виліковні, оскільки мають іншу природу і їх можна лікувати інакше», – підсумовують експерти.
