Мілева Маріч: Чи була перша дружина Ейнштейна таємним співавтором теорії відносності?

Альберт Ейнштейн (1879–1955) є одним із найвизначніших геніїв в історії та автором всесвітньо відомої теорії відносності. Проте існує стійка легенда, яка ставить під сумнів його одноосібне авторство, стверджуючи, що його перша дружина, Мілева Маріч (1872–1948), сербська фізик, могла мати значний внесок у цю революційну роботу або навіть бути її співавторкою.

Мілева Маріч, перше кохання Ейнштейна, навчалася разом із ним у Цюриху з 1896 року. Вона вважалася блискучою студенткою і, як відомо, допомагала йому з математичними розрахунками. Обидва мріяли про створення дослідницького дуету. У листах Альберта того періоду часто згадуються «наша теорія» та «наша робота про відносний рух». Це доказ справжньої командної роботи чи просто вираження закоханості та спільних роздумів?

1905 рік увійшов в історію як знаменитий «чудесний рік» Ейнштейна, коли він опублікував п'ять знакових робіт, включаючи спеціальну теорію відносності. Існує версія, що Мілева особисто вичитувала рукопис і навіть власноруч подала його до публікації. Пізніше, за сімейними переказами, вона нібито сказала вдома: «Ми завершили працю, яка зробить мого чоловіка всесвітньо відомим».

Проте оригінальних джерел, що це підтверджують, збереглося мало, і багато інформації ґрунтується на родинних спогадах або інтерпретаціях.

Серед основних «доказів» на користь внеску Мілеви згадуються:

• **Чутка №1:** Російський фізик Абрам Іоффе стверджував, що бачив початковий рукопис статті зі спеціальної теорії відносності, де серед авторів було зазначено «Ейнштейн-Маріті» (угорське написання дівочого прізвища Мілеви). Однак цей документ зник безслідно. Це був реальний факт чи фантом? Також варто зазначити, що в той час у Швейцарії було заведено додавати ім'я дружини на офіційних документах.
• **Чутка №2:** Під час розлучення у 1919 році Ейнштейн, окрім аліментів, пообіцяв Мілеві передати їй повну суму своєї майбутньої Нобелівської премії (яку він отримав у 1921 році). Чи було це просто частиною угоди про розлучення, проявом щедрості чи прихованою подякою за її допомогу в обговоренні ідей?

Історики науки, натомість, вказують на низку контраргументів:

• Мілева так і не отримала диплом у Цюриху.
• У своїх збережених листах вона частіше пише про «роботи Альберта», а не про «наші роботи».
• Багато цитат, які приписують Мілеві у контексті її вирішального внеску, ґрунтуються на ненадiйних джерелах або сімейних легендах, а не на прямих документальних підтвердженнях.
• Знаменита фраза, яку нібито приписують Ейнштейну: «Вона розв'язує за мене всі мої математичні проблеми», не підтверджується при перевірці фактів і має неясне походження.

Теорія відносності поділяється на дві основні частини:

• **Спеціальна теорія відносності:** Опублікована в 1905 році. Показує, що час і простір не є абсолютними. Їх сприйняття залежить від швидкості руху спостерігача – чим швидше рухається об'єкт, тим повільніше для нього йде час і тим більше скорочуються відстані. Ніщо не може рухатися швидше за світло.
• **Загальна теорія відносності:** Опублікована в 1915 році. Пояснює гравітацію не як силу, а як викривлення простору-часу масивними об'єктами. Подібно до того, як важка куля прогинає натягнуту тканину, великі маси (планети, зірки) викривляють простір-час навколо себе, і інші об'єкти рухаються вздовж цих викривлених шляхів, що ми сприймаємо як гравітаційне притягання.

Загадка ролі Мілеви Маріч залишається відкритою. Безперечно, вона була розумною партнеркою, можливо, допомагала з вичиткою та розрахунками, можливо, була натхненницею або «резонансною дошкою» для ідей Ейнштейна. Але чи внесла вона рядок за рядком свій вклад у саму теорію відносності чи служила радше геніальним відлунням ідей Альберта – достеменно невідомо досі.

Висновок істориків науки наразі такий: Ейнштейн – визнаний геній, що здійснив науковий прорив, а Мілева – це велике і до кінця не розгадане питання. Правда, якщо й існує, рухається зі швидкістю світла, і поки нікому не вдалося її спіймати.