Німеччина – це не цирк: Як бюрократія та політкоректність викликають обурення

Німеччина – це не цирк: Як бюрократія та політкоректність викликають обурення

Декількома словами

Коментар критикує надмірну бюрократію та політкоректність у Німеччині, наводячи як приклади суперечливий антидискримінаційний плакат у Бюрені та пропозицію перейменувати дитячі майданчики в Кельні.


Чиновники справді втратили зв'язок із реальністю? Здається, надмірна бюрократія в Німеччині породжує дедалі більше абсурдних ситуацій, які викликають значне обурення громадян.

Ось два наочні приклади:

  • **Бюрен (Північний Рейн-Вестфалія):** Міський плакат, спрямований проти домагань, спричинив скандал через своє зображення. На ньому було показано рудоволосу відьму, яка хапає за сідницю темношкіру людину з протезом ноги у воді німецького басейну. Меру знадобився справжній шквал критики в соцмережах, щоб зрозуміти, що в його місті, як і в усьому світі, реальність виглядає дещо інакше, ніж на суперечливому плакаті.

  • **Кельн:** Міська влада запропонувала перейменувати «дитячий майданчик» на «активну зону». Причина? Нібито слово «Spielplatz» (дитячий майданчик) може бути «виключним». Це ще один приклад втручання так званої «мовної поліції», яка намагається контролювати та змінювати звичні поняття.

І це не випадкові помилки чи поодинокі промахи. Від муніципального до федерального рівня занадто багато чиновників сидять на посадах, які можна було б скоротити. Хіба що ці «просиджувачі штанів» не вигадують нову проблему, з якою вони боротимуться, або нову групу громадян, до яких можна причепитися. Вони не служать суспільству; вони хочуть нас виховувати! За допомогою стовпчиків, знаків, гендерних правил та абсолютно божевільних приписів.

Цей ідеологічний абсурд має бути зупинений! Тому що Німеччина — це все-таки не цирк.

Про автора

Олена - досвідчена журналістка-розслідувачка, що спеціалізується на викритті корупційних схем у вищих ешелонах влади. Її репортажі відзначаються глибоким аналізом, ретельним збором фактів та сміливістю у висвітленні резонансних тем. Вона не боїться ставити незручні запитання та доводити свої розслідування до кінця, навіть якщо це становить загрозу її безпеці.