Декількома словами
Німецький інді-гурт Erdmöbel дав успішний концерт у Берлінській філармонії в рамках свого ювілейного туру. Виступ запам'ятався унікальним поєднанням інді-попу та класичних струнних, а також ефектною імітацією сцени з фільму Гічкока "Психо".
За годину до початку перші глядачі вже з нетерпінням дивилися на жовтий дах Берлінської філармонії. Селфі, шампанське, передчуття: цієї неділі кельнський інді-гурт Erdmöbel виступив у Камерному залі в рамках свого ювілейного туру – лише через два дні після тріумфу в Гамбурзькій Ельбській філармонії.
Рівно о 20:00. Світло в залі згасло, увімкнувся прожектор. Спочатку квартет зіграв композиції «Zu Deutsch für Rock ‚n‘ Roll», а потім «Blinker». Публіка "блимала" у відповідь витягнутими руками.
До третього номера, пісні «In den Schuhen von Audrey Hepburn», приєднався Kaiser Quartett. Глибокодумний інді-поп зустрівся з високим мистецтвом струнних інструментів.
Потім пісня «Tätowiert von Innen» принесла той самий, найграндіозніший момент: квартет імітував стаккато струнних відому сцену в душі з фільму "Психо". Мурашки побігли шкірою глядачів – і, можливо, навіть у самих музикантів!
Далі були такі пісні, як «Lied über gar nichts», «Dreierbahn» та «Das Leben ist schön». Композиція «Geschenkpapier» на короткий час занурила зал у грудневе світло посеред липня.
Улюблений твір вокаліста та автора текстів Маркуса Бергеса, а також басиста та продюсера Еккі Мааса також потрапив у нерв цього вечора. Пісня «Vakuum» викликала сльози на очах близько 700 пар очей у залі.
Між піснями музиканти постійно нагадували про 30-річну історію гурту та новий альбом «Hätte Sehnsucht Gewicht». Рядок тексту, який знову і знову звучить у пісні «Wette unter Models»: «Якби у туги була вага, скільки центнерів я б важив?» Цього вечора туга іноді важила важко – а іноді дивовижно легко.
Потім фінал: «Nah bei Dir». Глядачі знову виступили в ролі хору гурту. Після цього прозвучав ще один таємний хіт фанатів – «Dawei Dawei», виконаний лише чотирма музикантами та тромбоністом Хеннінгом Бекманном. Тихий акорд до мажор. Потім, майже рівно через дві години, концерт завершився. Публіка аплодувала стоячи.
Філармонія відповіла ідеальним відлунням. Ті, хто ще сумнівався, чи пасує поп-музика цим класичним стінам, отримали відповідь цієї неділі – з камерним світлом, потужним звуком та коротким холодом, як у Гічкока.
