Декількома словами
Німецьке місто Гросс-Шьонбек переживає рекордні зливи, ставши найвологішим місцем у Німеччині за останній час. Мешканці та відпочивальники по-різному реагують на велику кількість опадів: фермери радіють волозі, а власники бізнесу та туристи стикаються з труднощами.
Гросс-Шьонбек, невелике містечко в Бранденбурзі з населенням близько 1800 осіб, нещодавно стало свідком безпрецедентних опадів. За словами 72-річної пенсіонерки Ютти Маєр, тут за один день випало 74 літри води на квадратний метр, що стало рекордом для Німеччини порівняно з минулим роком. За останні дні в цьому регіоні випало майже вчетверо більше опадів, ніж у 2024 році.
Попри надмірну вологу, Ютта Маєр задоволена. Вона зазначає, що через навколишні озера в регіоні зазвичай відчувається дефіцит дощів і проблеми з посухою. «Луки тепер красиві та зелені, все засохле зникло. І пару годин на день буває навіть сонце. Добре, що при цьому все одно тепло», — каже вона.
З нею погоджується і 65-річний фермер-аматор Юрген Бом, який доїть свою стару корову Матільду. «Дощ був дуже важливим. Для лугів, картоплі, буряків, лісу. Ну, тільки для зернових складно», — сміється він, додаючи, що зернові «як відомо, завжди стогнуть».
Бом, колекціонер старовинних возів (у нього їх 64), сушить зібране напередодні вологе зерно на одному з них, укладаючи його таким чином, щоб знизу надходило повітря. «Інакше воно заплісніє», — пояснює фермер.
Місцевий мисливський музей переживає справжній бум через негоду. «Під час дощу люди раді зайнятися чимось сухим, у вівторок у нас було 50 відвідувачів», — розповідає співробітниця музею. Раніше в цьому районі була така сильна посуха, що туристичні човни не могли причалювати через низький рівень води.
Однак для декого надлишок вологи став справжньою проблемою. За кілька кілометрів від Гросс-Шьонбека, в Айхгорсті, власник магазину морозива скаржиться на 90-відсоткове падіння продажів. «Сонце — є гості. Дощ — немає гостей», — говорить він. На місцевому кемпінгу біля озера Вербелінзее останні дні були непростими.
Консультант з працевлаштування Рене Гехт (57 років) з Північного Рейну-Вестфалії, який приїхав з дружиною та донькою, за кілька днів чотири рази «потонув» у своєму кемпері. «Вода просто не відходила, в понеділок випало 100 літрів на квадратний метр. Але тут я відчув, що таке кемпінг: люди допомагають один одному!» Його сусід по кемпінгу, плиточник, швидко приніс європіддони та плити з пінополістиролу зі свого підприємства, і Гехт спорудив з них другий рівень у своєму наметі.
«Тепер у нас просто “водна ділянка”», — сміється Гехт. «Можна зіпсувати собі відпустку поганим настроєм або отримати від неї максимум користі».
На цьому ж кемпінгу розбив табір 64-річний фізіотерапевт Уве М. з Берліна. Його намет обладнаний спеціальним тентом від дощу, а всередині — затишне місце з кемпінговим стільцем та газовою горілкою. «Я забронював це місце давно, що тут поробиш», — каже він, проводячи дощові години за читанням старого роману.
Водій Ріко Шульц (41 рік), який планує провести тут ще тиждень, вважає за краще не перевіряти прогноз погоди. «Я просто не дивлюся прогноз, щоб не псувати собі настрій», — сміється він, коли небо знову відкривається після короткої години сонця, і йому доводиться бігти до свого намету, використовуючи рушник і надувний матрац як захист від дощу.
