Декількома словами
Через 20 років після руйнівного цунамі, яке забрало життя її близьких, мати разом з донькою повертається на острів Пхукет у Таїланді. Ця подорож має на меті допомогти їм осмислити минуле та знайти зцілення від давньої трагедії, символізуючи стійкість людського духу.
Через два десятиліття після руйнівного цунамі, яке забрало незліченні життя та залишило глибокі шрами на узбережжях Південно-Східної Азії, мати та її донька вирішили повернутися на мальовничий острів Пхукет у Таїланді. Їхня подорож – це спроба примиритися з минулим і загоїти давні рани, пов'язані з особистою трагедією.
Двадцять років тому катастрофічне стихійне лихо вразило прибережні райони, включаючи Пхукет. Для цієї жінки стихія стала причиною непоправної втрати, забравши її близьких і зруйнувавши світ її родини. З тих пір острів Пхукет став символом не лише природної краси, а й особистого болю, що зберігається в пам'яті.
Повернення через 20 років на місця минулих подій є важливим кроком на їхньому емоційному шляху. Це не просто поїздка, а паломництво до місць спогадів, де вони сподіваються знайти спокій та завершити процес скорботи, що тривав два десятиліття. Ця історія втрати та стійкості матері та доньки символізує незламність людського духу перед обличчям великих випробувань та вічну надію на зцілення.
