Декількома словами
Європейські дослідники розробляють інноваційну технологію плазмового променя, призначену для безпечного видалення космічного сміття з навколоземної орбіти. Цей безконтактний метод має забезпечити стабільну роботу супутників та захистити Землю від падіння уламків.
Космічний простір навколо Землі все більше нагадує звалище: уламки ракет, старі супутники, фрагменти космічних апаратів. Ця зростаюча маса «сміття» становить серйозну загрозу як для діючих супутників, так і для нашої планети. Наразі європейські вчені пропонують революційне вирішення цієї проблеми – технологію плазмового променя.
У рамках проєкту «Альбатор» (Albator), що фінансується ЄС, дослідницька група розробляє систему, здатну безконтактно «відштовхувати» уламки на так звані «орбіти-кладовища». Там вони контрольовано згорятимуть в атмосфері. Цей підхід кардинально відрізняється від ризикованих методів, таких як сітки, гарпуни або роботизовані руки, які можуть бути небезпечними через неконтрольований рух космічного сміття.
Професор доктор Петер Клар з Фізичного інституту Університету Гіссена, керівник проєкту «Альбатор», наголошує на важливості розробки комплексного портфоліо рішень для утилізації космічного сміття. Метою проєкту є забезпечення безперебійної роботи супутників у майбутньому.
На сьогоднішній день на орбіті Землі знаходиться понад 36 000 об’єктів розміром від 10 см, що класифікуються як космічне сміття. До них додається понад мільйон фрагментів розміром від 1 см та близько 130 мільйонів мікрочастинок, які мчать орбітою зі швидкістю до 28 000 км/год. Збільшення кількості об’єктів у космосі підвищує ризик катастрофічних зіткнень, адже навіть невеликий уламок може повністю вивести з ладу активний супутник.
Загроза поширюється і на Землю. У грудні 2024 року уламки китайської ракети впали на населену територію, пробивши дахи будинків. Лише завдяки щасливому випадку ніхто не постраждав.
Нова технологія базується на сфокусованому плазмовому промені із заряджених частинок. Він передає імпульс уламку, діючи як точний і безпечний «поштовх». Система включає високоенергетичне джерело плазми, системи управління, діагностичні модулі та різні види палива. Випробування проводяться в реалістичних умовах у космічних симуляційних камерах Університету Гіссена.
Подібні контрольовані маневри вже довели свою ефективність. Наприклад, у вересні 2024 року супутник ESA Cluster-2 був успішно направлений в атмосферу Землі із залишками палива і згорів над Тихим океаном.
