
Декількома словами
Аутизм – це не хвороба, а особливий спосіб сприйняття світу. Стаття пояснює ключові аспекти розладу аутистичного спектру, допомагає краще зрозуміти мислення та поведінку людей з РАС і розвіяти поширені стереотипи.
За оцінками фахівців, близько 1% населення планети знаходиться у спектрі аутизму. Проте багато хто отримує діагноз лише пізно або взагалі залишається без нього, що ускладнює отримання необхідної підтримки.
Люди з розладом аутистичного спектру (РАС) сприймають навколишній світ інакше. Стимули, мова та соціальні ситуації засвоюються ними по-своєму. Те, що для інших здається звичним, для них може стати щоденним викликом. Важливо розуміти: аутизм – це не хвороба, а унікальний спосіб буття та сприйняття світу.
Ця особливість є вродженою, невиліковною і не є патологією. Багато людей з аутизмом не вважають себе "порушеними", а радше "інакше влаштованими". Головне – створити умови, в яких вони зможуть реалізувати свій потенціал. Деякі потребують пожиттєвої підтримки, інші живуть цілком самостійно.
Основні прояви аутизму зосереджені у трьох ключових сферах:
- Соціальна взаємодія: Людям з аутизмом часто важко інтерпретувати невербальні сигнали, такі як міміка, тон голосу або мова тіла. Невимушена розмова, зоровий контакт або групові правила можуть викликати значні труднощі.
- Комунікація: Деякі говорять мало або взагалі не говорять, інші – дуже багато, часто вкрай прямолінійно, буквально або у незвичайній манері. Іронія або двозначності можуть їх сильно спантеличувати.
- Обмежені інтереси та поведінкові патерни: Багато людей з аутизмом мають особливі інтереси, цінують рутину та демонструють повторювані дії (наприклад, рухи, ритуали). Зміни можуть викликати у них сильний стрес.
Думка експертки:
Докторка Крістіна Прайсманн, психотерапевтка, яка сама має аутизм, з багаторічного досвіду знає, що кожна людина з аутизмом унікальна. "Люди з РАС мають труднощі у встановленні та підтримці дружніх стосунків, часто стикаються з проблемами у школі, на роботі та у повсякденному житті, потребуючи підтримки", – наголошує експертка.
Кожен має свої виклики. "Загалом, зміни, все несподіване та спонтанне є великими викликами, як і спілкування з іншими людьми та труднощі у налагодженні соціальних контактів". Люди з аутизмом, як правило, усвідомлюють, що вони відрізняються, і через пов'язаний з цим відчай часто розвивають депресію.
Як розпізнати аутизм у будь-якому віці:
Аутизм можна помітити вже у ранньому дитинстві. Перші ознаки часто виявляються між 12-м та 24-м місяцями життя. Проте точний діагноз зазвичай ставиться не раніше двох-трьох років.
Ранні ознаки можуть включати:
- недостатній зоровий контакт або відсутність інтересу до соціальної взаємодії;
- рідкісна реакція на власне ім'я;
- затримка або незвичайний розвиток мовлення;
- особливий стиль гри;
- сильна реакція на зміни або сенсорні стимули.
У деяких випадках аутизм діагностується лише у шкільному віці, у підлітковому періоді або у дорослому віці. Причина, за словами докторки Крістіни Прайсманн, у тому, що "для діагностики потрібен певний ступінь тяжкості, тобто відхилення повинні викликати клінічно значущі труднощі". Часто особливості поведінки можуть бути спричинені іншими психологічними станами, що ускладнює діагностику.
Упередження щодо людей з аутизмом:
Одне з найбільших упереджень щодо людей з аутизмом стосується проблеми, відомої і докторці Прайсманн: що люди з РАС несоціальні та нездатні проявляти емпатію. Проте проблема тут криється в особливостях неврології, а не у відсутності інтересу.
"Люди з аутизмом мають інші передумови, ніж інші люди. Багато з них щиро бажають контактів, але часто потребують невеликої допомоги у вигляді терапії тощо", – пояснює докторка Прайсманн. Вона уточнює: "Аутичні люди дуже добре здатні до емпатії, але труднощі полягають у їхній своєрідній комунікації та відсутності інтуїтивного розуміння деяких процесів".
Вона наводить особистий приклад: "Одного разу колишня колега сказала мені, що вона 'могла б вибухнути'. Я зазвичай сприймаю такі вирази буквально і подумала, що вона хоче обговорити свої плани на відпустку, тому запитала її, куди б вона хотіла полетіти. Знаючи про мої труднощі, вона розсміялася, але потім пояснила, що насправді означало її висловлювання. На перший погляд можна було б подумати, що я не емпатична, оскільки не змогла відреагувати на її стан та потреби. Але я не могла, тому що я невірно зрозуміла. Це велика різниця".
Про докторку Крістіну Прайсманн: Вона є лікаркою загальної практики та психотерапевткою, що спеціалізується на аутизмі у дорослих. Її повсякденна практика включає консультування, діагностику та терапію для дорослих людей з аутизмом та їхніх родин.