Декількома словами
Нові дослідження виявили ген Arhgap36 на X-хромосомі, що відповідає за рудий колір хутра та особливості поведінки котів. Це пояснює, чому руді коти часто є самцями і мають більш сміливий характер.
Руді (помаранчеві) коти часто асоціюються з особливою прив'язаністю, ненажерливістю та навіть деякою дивакуватістю. Довгий час ці характеристики вважалися просто забобонами. Однак, як виявилося, генетика підтверджує їхню унікальність.
Нещодавні дослідження, проведені вченими зі США (Стенфордський університет) та Японії (Університет Кюсю), нарешті дали відповідь на багаторічну загадку: чому руді коти мають такий колір хутра і чи справді це впливає на їхню поведінку?
Незалежно одна від одної, обидві дослідницькі групи виявили спільний ключовий фактор – ген під назвою Arhgap36. Він знаходиться на X-хромосомі і, як з'ясувалося, може пояснювати не лише унікальний помаранчевий окрас шерсті, а й деякі особливості характеру цих тварин.
Вирішальним чинником є крихітна делеція на X-хромосомі, яка активує сигнальний шлях, що відповідає за колір хутра. Замість темного пігменту еумеланіну, клітини починають виробляти червоно-жовтий пігмент феомеланін, надаючи шерсті яскравого помаранчевого відтінку.
Варто зазначити, що у більшості інших ссавців, включаючи людину, за руде волосся відповідають мутації у гені Mc1r. Однак у котів цей ген, як правило, не змінений. У людей же зміни в Arhgap36 часто пов'язані з проблемами щитовидної залози, ризиком онкологічних захворювань або змінами скелета. На щастя, для котів така мутація, очевидно, не має негативних наслідків для здоров'я.
Ще одна цікава відмінність: близько 80-90 відсотків рудих котів є самцями. Причина знову ж таки криється в X-хромосомі: у самців котів вона присутня лише один раз, тоді як у самок – двічі. У самців одна X-хромосома визначає рудий або чорний колір, а у самок наявність двох дозволяє проявлятися обом кольорам (що призводить до триколірних або черепахових кішок, які майже завжди самки). До речі, білий колір – це не пігмент, а також генетична делеція, яка оптично створює триколірні візерунки.
Генетик Грег Барш, співавтор американського дослідження, назвав пошук походження помаранчевого кольору хутра "генетичною загадкою". Його команда також виявила, що ген Arhgap36 був приблизно у 13 разів активнішим у рудих котів, ніж у тварин інших забарвлень, що підтверджується значною кількістю РНК.
У генетичних базах даних обидві команди виявили сотні котів з ідентичною мутацією – усі вони були рудими. У досліджених триколірних котів японське дослідження показало, що концентрація РНК була підвищеною лише в помаранчевих плямах хутра. Там же клітини шкіри були помаранчевими, що свідчить про вплив гена не тільки на хутро, але й на шкіру.
Ці відкриття також просувають науку у відповіді на інше питання: чому руді коти такі особливі? Виявилося, що ця мутація може навіть надавати їм певні переваги. РНК впливає на ріст клітин, гормони та деякі ділянки мозку, такі як гіпокамп, відповідальний за керування поведінкою.
Це узгоджується з результатами давнішого французького дослідження, згідно з яким руді коти більші, сміливіші та більш наполегливі, ніж їхні родичі. Причина, ймовірно, криється у гормонах, на які впливає Arhgap36.
Те, що довгий час вважалося випадковим спостереженням, тепер частково науково обґрунтоване – завдяки гену.
