Декількома словами
Стаття пояснює концепцію "нуджингу" — психологічних методів, що непомітно підштовхують людей до бажаної поведінки без прямих заборон. В ній наводяться приклади успішного застосування "нуджингу" та порушуються етичні питання щодо можливої маніпуляції та "темного нуджингу".
Багато чоловіків знають цю ситуацію: підходиш до пісуара, цілишся — і все одно частина бризок потрапляє повз. Але в деяких туалетах на кераміці приклеєна маленька чорна муха. І раптом усе стає набагато чистішим. Це не збіг, а прояв психологічного прийому, відомого як "нуджинг" (від англійського "to nudge" — підштовхувати).
Термін "нуджинг" означає невеликий, майже невидимий вплив. Ніхто нікого не примушує і не карає. Натомість надається ненав'язливий натяк, який — без нашого усвідомлення — може спонукати нас до більш правильної поведінки.
Експеримент з мухою став знаменитим у 90-х роках в аеропорту Амстердама. Результат вразив: на 80 відсотків менше бризок потрапляло повз. Чоловіки концентрувалися на цілі – і влучали. Ця проста картинка допомогла аеропорту заощадити 8 відсотків на витратах на прибирання.
Де ще працює "нуджинг"?
Однак муха — лише один з безлічі прикладів. "Нуджинг" застосовується й в інших сферах: наприклад, на трампліні для стрибків намальовано два відбитки ступень. Стрибун автоматично стає правильно, що робить стрибок безпечнішим та елегантнішим.
Психологи високо оцінюють цей метод як грайливий та ефективний. Люди воліють слідувати дружньому натяку, а не зарозумілій забороні. Поведінковий економіст Річард Талер, згодом лауреат Нобелівської премії, назвав муху в пісуарі своїм улюбленим прикладом "нуджингу". "Мозок любить прості сигнали", — зазначив Талер.
У дорожньому русі це теж працює: є покажчики швидкості, які блимають зеленим і "посміхаються", якщо ви дотримуєтесь правил. Якщо їдете занадто швидко, з'являється червоний "сумний" смайлик. Дослідження показують: водії справді частіше натискають на гальма.
У супермаркеті цей принцип теж активно використовується: здорові фрукти та овочі часто викладають на початку зали — ми автоматично тягнемося до них. Біля каси ж нас спокушають шоколадні батончики та жувальні гумки, оскільки в цьому місці ми особливо сприйнятливі до спокус. Саме тут стає видно межу: йдеться про покращення харчування — чи лише про підвищення продажів?
Зворотний бік "нуджингу"
Це показує, що "нуджинг" має й тіньові сторони. Критики попереджають про можливу маніпуляцію. Хто вирішує, в якому напрямку нас "підштовхувати"? Чи завжди це на краще — чи лише в інтересах урядів, компаній, рекламодавців? Коли "підштовхування" перетворюється на сумнівне управління, говорять про "темний нуджинг" (Dark Nudging).
Психологи радять: усвідомлено звертайте увагу на такі маленькі "підштовхування" у повсякденному житті. Запитайте себе: чи справді я хочу це купити, зробити, вірити? Вже ця коротка пауза значно ускладнює маніпуляцію.
