
Декількома словами
Ця новина розповідає про трагічну історію собак-крутнів, які з XVI по XIX століття використовувалися в кухнях для обертання вертелів. Ці тварини жили в нестерпних умовах, працюючи годинами біля вогню, поки механічні винаходи не зробили їхню працю непотрібною, що призвело до зникнення породи.
Протягом століть у європейських кухнях існувала забута, але надзвичайно жорстока практика: використання спеціально виведених собак-крутнів для обертання вертелів з м'ясом над вогнем. Ці тварини, відомі як "Turnspit Dog" або "Vernepator Cur", мали жахливе повсякденне життя, будучи фактично живими "кухонними машинами".
З XVI до кінця XIX століття ця порода цілеспрямовано виводилася, переважно у Великій Британії. Ці робочі собаки були невеликими, але міцними, з вигнутими лапами та довгим тілом – ідеальними для виконання монотонної та виснажливої роботи. Вони годинами бігали у спеціальних колесах, схожих на хом'ячі, забезпечуючи рівномірне обертання вертела для смаження над відкритим вогнем.
Приготування сімейної печені могло займати до трьох годин, що було занадто довго для людських зусиль. Тому кухарі покладалися на своїх чотирилапих помічників. Одна з перших згадок про цих унікальних тварин зустрічається в книзі Джона Кайуса "Of Englishe Dogges" 1576 року.
Робота біля вогню була справжнім пеклом. У більшості кухонь було кілька вертелів і, відповідно, кілька собак, які працювали у змінах безпосередньо біля полум'я, в умовах нестерпної спеки. Від них вимагалися мужність, витривалість і повна слухняність, адже собакам категорично заборонялося їсти м'ясо, яке вони готували.
Для своїх власників ці тварини не були домашніми улюбленцями; вони сприймалися виключно як кухонні помічники. Щоб змусити їх бігти швидше, кухонні працівники іноді навіть кидали розпечене вугілля у їхні колеса, що підкреслює рівень жорстокості до тварин.
Їх описували як "потворних створінь із сумним поглядом", а старовинні малюнки показують схожість із коргі. Єдиний збережений екземпляр – опудало на прізвисько "Віскі" – знаходиться в Музеї Абергавенні в Уельсі. Деякі дослідники припускають, що ці старовинні породи могли бути предками ірландського глен-оф-імаал-тер'єра.
Кінець цій практиці настав із прогресом. Винахід механічних вертелообертачів, відомих як "Clock Jacks", зробив працю собак-крутнів непотрібною. Оскільки ці тварини розглядалися лише як інструменти і не мали жодного престижу, їх припинили розводити, і до XIX століття порода повністю зникла, залишивши після себе лише похмуру сторінку в історії собак та кулінарії.