Декількома словами
У Франції спалахнули масштабні протести проти уряду Макрона через плани жорсткої економії, що супроводжуються заворушеннями та численними арештами. Рух, організований лівими силами, охопив великі міста, змушуючи владу задіяти значні поліцейські сили.
Франція зіткнулася з потужною хвилею масових протестів, які охопили великі міста країни після падіння уряду та призначення нового прем'єр-міністра. Під гаслом «Bloquons tout» («Заблокуймо все») десятки тисяч французів вийшли на вулиці, висловлюючи обурення провальними планами жорсткої економії, ініційованими президентом Емманюелем Макроном.
На тлі цих подій, 10 вересня, по всій Франції спалахнули заворушення, що вже призвели до численних затримань. Зранку в Парижі зафіксовані перші сутички: демонстранти намагалися паралізувати рух на кільцевій автодорозі, а також блокували доступ до шкіл та автобусних депо. У столиці, де задіяно 6000 поліцейських, станом на 8 ранку було здійснено 65 арештів. Зазначаються випадки кидання сміттєвих баків у бік правоохоронців, які у відповідь застосовували сльозогінний газ.
Французький уряд, зіткнувшись із значним бюджетним дефіцитом, раніше запропонував заходи економії, зокрема скасування двох державних свят. Ці ініціативи, не отримавши підтримки парламенту, призвели до вотуму недовіри та відставки кабінету міністрів на чолі з прем'єр-міністром Франсуа Байру. Наступного дня Макрон призначив нового прем'єра – колишнього міністра оборони Себастьяна Лекорню, що, однак, не зменшило градус суспільного невдоволення, оскільки передбачається, що політичний курс залишиться незмінним.
Протести, що отримали назву «Рух 10 вересня», організовані переважно лівими силами та профспілками. Міністр внутрішніх справ Бруно Ретайо, що покидає посаду, закликав до спокою, підкресливши неприпустимість насильства та засудивши «ультра-насильницьких ультралівих» за спроби маніпулювання рухом.
Крім Парижа, акції протесту та блокування доріг відбулися у Страсбурзі, Марселі, Тулузі, Ліоні, Монпельє, Ренні та Руані. Влада направила на придушення заворушень до 80 000 поліцейських, тоді як кількість протестувальників, за оцінками, може сягнути 100 000 осіб. Нинішня хвиля невдоволення нагадує рух «Жовтих жилетів» кінця 2018 – початку 2019 року, проте цього разу протести явно мають ліве забарвлення і дистанціюються від вкрай правих партій, таких як «Національне об'єднання» Марін Ле Пен.
