Декількома словами
Попри зростаючі ознаки втоми суспільства, як Україна, так і Росія готуються до продовження повномасштабної війни протягом наступних кількох років, оскільки жодна зі сторін не готова до капітуляції.
Майже через три роки після початку повномасштабного вторгнення, суспільства України та Росії демонструють дедалі більші ознаки втоми, проте уряди обох країн готуються до продовження бойових дій у довгостроковій перспективі.
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи заяви польського прем'єра Дональда Туска, підтвердив, що завдяки європейській фінансовій та військовій підтримці країна здатна чинити опір ще два-три роки. Водночас, він наголосив, що не прагне затягування війни.
З іншого боку, російський лідер Володимир Путін продовжує дотримуватися доктрини, згідно з якою мир буде досягнутий лише після визнання за Росією права на завойовані українські території, зокрема Донецьку та Луганську області.
«Звісно, можливо, що війна триватиме багато років. Єдиний спосіб зупинити великомасштабну війну — це капітуляція однієї зі сторін або політична угода», — вважає французький військовий аналітик Тібо Фуйє.
Американський Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) прогнозує найбільш імовірний сценарій як «нескінченну війну низької інтенсивності». Мета Росії в цьому випадку — залишити Україну в «підвішеному стані» поза межами Європейського Союзу та НАТО.
Економічний тиск та підтримка
CSIS зазначає, що Росія вже заклала в бюджет кошти для підтримки військових дій на два-три роки, вважаючи, що західні санкції не зможуть дестабілізувати режим Путіна. Тим не менш, українські експерти бачать ознаки економічного ослаблення агресора.
- Аналітики вважають, що втрати Росії від продажу нафти можуть суттєво уповільнити її наступальний потенціал.
- Олексій Мельник з Інституту Разумкова переконаний, що падіння регіональних бюджетів та зниження зарплат для мобілізованих призведуть до проблем із залученням нових солдатів.
Виклики мобілізації та людський фактор
Головною проблемою для України у разі затягування війни є людський ресурс. Військовий аналітик Тібо Фуйє вважає, що це найгірший сценарій для Києва, оскільки він випробовує на міцність здатність населення до мобілізації та потребує постійного рівня зовнішньої підтримки.
Проблема мобілізації загострюється:
- Зменшенням кількості добровольців.
- Різким зростанням дезертирства: з 2022 року близько 200 000 солдатів залишили свої позиції без дозволу (20% військ).
- Масовим відтоком молоді (18-22 роки), якій дозволили виїжджати за кордон для навчання.
Незважаючи на це, українські військові, які перебувають на передовій, демонструють високу мотивацію. Ветеран Анатолій Заяць, який отримав третє поранення, підкреслює: «У нас немає іншого вибору, окрім як продовжувати захищати свій дім».
