Масштабне дослідження, проведене американськими вченими, виявило значний зв'язок: пацієнти, які приймають препарати для схуднення, такі як Семаглутид (Ozempic, Wegovy) та Тірзепатід (Mounjaro, Zepbound), частіше страждають на хронічний кашель.

Результати дослідження, опубліковані 26 листопада 2025 року у фаховому журналі "J", базуються на аналізі електронних медичних карт приблизно двох мільйонів дорослих. З них 427 555 осіб отримували так звані агоністи рецепторів GLP-1 – клас препаратів, відомих своєю здатністю знижувати рівень цукру в крові та сприяти зниженню ваги.

Порівняння показало, що серед пацієнтів, які приймали ці засоби, ризик нового діагнозу хронічного кашлю був приблизно на 12 відсотків вищим порівняно з тими, хто використовував інші антидіабетичні препарати.

Цікаво, що цей ефект був ще більш вираженим у осіб без раніше діагностованої рефлюксної хвороби. У цій групі хронічний кашель спостерігався приблизно на 29 відсотків частіше. Залежно від типу порівнянного препарату, збільшення частоти кашлю варіювалося від 14 до 36 відсотків.

Дослідники наголошують, що їхні дані вказують виключно на кореляцію, а не на прямий причинно-наслідковий зв'язок. Вони заявляють: "Отримані дані свідчать про те, що пацієнти, які використовують агоністи рецепторів GLP-1, мають підвищений ризик розвитку хронічного кашлю; силу та механізми цього зв'язку слід продовжувати вивчати".

Як можливі пояснення автори припускають зв'язок цих препаратів з проблемами рефлюксу. Також не виключається подразнення певних нервових шляхів у ділянці горла та грудної клітки, де розташовані цільові рецептори цих медикаментів.

Попередні дослідження вже демонстрували, що препарати GLP-1 можуть впливати на шлунок та дихальні шляхи, наприклад, через симптоми рефлюксу або рідкісні ЛОР-побічні ефекти. Однак інші роботи повідомляли про нейтральні або навіть сприятливі ефекти при астмі або ХОЗЛ.